Відкрити головне меню

Київський медичний інститут

Київський медичний інститут — вищий медичний навчальний заклад, який існував у 1920—1992 роках. Медичний інститут було створено владою УРСР на базі медичного факультету Київського університету й Жіночого медичного інституту 1920 року з метою посилення підготовки лікарів.

ІсторіяРедагувати

Передумови створенняРедагувати

У період на 1917—1919 роки в Києві існувало три вищих медичних заклади, які готували лікарів. Окрім Медичного факультету Університету святого Володимира, що існував з 1841 року, в серпні 1918 року гетьманом Павлом Скоропадським був створений медичний факультет Київського українського державного університету, де викладання відбувалося українською мовою. У 1915 році на основі медичного відділення Вищих жіночих курсів було створено Жіночий медичний інститут.[1] У зв'язку з об'єднанням більшовиками в липні 1919 року Університету святого Володимира й Українського державного університету, було об'єднано й обидва медичні факультети, але збережено паралельно наявність двох лектур: української та російської.

Перші рокиРедагувати

У березні 1920 року вийшов наказ Управління вищої школи Києва про об'єднання Медичного факультету Київського університету (обидвох лектур) з Жіночим медичним інститутом у Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут.[2]

Довоєнний періодРедагувати

У 1936 році за клопотанням професорів Київського державного медичного інституту йому було присвоєно ім'я першого секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора[3]. Проте після звільнення та арешту Косіора в травні 1938 року медичний інститут втратив його ім'я.

У 1936-1941 році в Києві паралельно існував 2-й Київський державний медичний інститут, перетворений з Київського виробничо-медичного інституту, організованого 1931 року на базі Першої київської робітничої лікарні. Під час німецько-радянської війни обидва інститути були евакуйовані до Челябінську та об'єднані. Після війни значна частина колективу 2-го Київського державного медичного інституту переїхала до Чернівців, де був створений Чернівецький державний медичний інститут.[4]

Післявоєнний періодРедагувати

У 1946 році після смерті академіка Олександра Богомольця Київському медичному інституту було присвоєно його ім'я.

У незалежній УкраїніРедагувати

У 1992 році медичний інститут реформовано та створено Український державний медичний університет імені О. О. Богомольця. З 1995 року носить назву Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Стоматологічний факультетРедагувати

Одонтологічний (стоматологічний) факультет у період 1920-1931 років випустив 285 лікарів-стоматологів. У 1931 році від інституту було відокремлено стоматологічний факультет і утворено окремий Київський стоматологічний інститут. До 1941 року окремий інститут випустив близько 1250 стоматологів. Під час евакуації інститут був приєднаний до Харківського медичного інституту, а надалі разом з ним евакуйований до міста Фрунзе. У 1944 році інститут повернувся до Києва. У 1955 році Стоматологічний інститут було знову приєднано до Київського медичного інституту як факультет.[5]

У 1961 році було побудовано окремий стоматологічний корпус, у якому розташувалась стоматологічна поліклініка.[5]

КерівникиРедагувати

ВипускникиРедагувати

У період з 1918 до 1944 року Київський медичний інститут (у 1918—1920 — Медичний факультет Університету святого Володимира) закінчили 10888 лікарів[6]

Відомі випускникиРедагувати

Див. також Категорія:Випускники Київського медичного інституту

ПриміткиРедагувати

  1. Світлана Блащук, Василь Галайба, Олександр Маркевич, Лариса Федорова. Медичне відділення Вищих жіночих курсів, 1908—09. Вулиці Києва
  2. В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття[недоступне посилання з вересня 2019] // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75
  3. Постанова Президії ВУЦВК від 4 вересня 1936 року «Про привласнення Київському медичному інститутові імені тов. Косіора Станіслава Вікентійовича» Архівовано 30 червень 2015 у Wayback Machine. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1936. — № 44. — 19 вересня. — С. 14–15.
  4. Київський виробничо-медичний інститут (1931-1936 рр.). Університетознавство. Історична бібліоретроспектива БДМУ
  5. а б Історія стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (1920-2010) / В. Ф. Москаленко, В. П. Неспрядько, П. В. Куц, І. Л. Скрипник // Стоматология: от науки к практике. - 2013. - № 1. - С. 7-23.
  6. И. Трахтенберг. Юбилей с опозданием на три года. Журнал современного врача. Искусство лечения.(рос.)