Пучківський Олександр Митрофанович
| Олександр Митрофанович Пучківський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
18 червня 1881 Красне |
| Помер |
14 грудня 1937 (56 років) Київ, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія — УНР — СРСР |
| Alma mater | Петербурзька військово-медична академія |
| Галузь | отоларингологія |
| Заклад | Київський медичний інститут |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| У шлюбі з | Пучківська Юлія Опанасівна |
| Діти |
Пучківська Надія Олександрівна Пучківська Галина Олександрівна |
Олекса́ндр Митрофа́нович Пучкі́вський (18 червня 1881, Красне — 14 грудня 1937, тюрма НКВС СРСР у Києві) — український оториноларинголог, доктор медичних наук, професор. Розробник української медичної термінології. Створив перший український посібник з оториноларингології. Жертва сталінського терору.
Біографія ред.
Народився в селі Красному Конотопського повіту, Чернігівської губернії (нині Бахмацького району Чернігівської області) в родині генерал-майора. Закінчив Петербурзький археологічний інститут, а 1905 — Військово-медичну академію в Петербурзі.
По закінченню академії був направлений на роботу в вушне відділення Московського військового шпиталю. В 1907–1911 роках завідував вушними відділеннями 7-го Вільного Харбинського шпиталю, Смоленського лазарету та Владикавказького військового шпиталю. В 1911 році захистив докторську дисертацію.
В 1918 обраний на посаду головного лікаря Одеського клінічного військового шпиталю, потім асистентом Одеських жіночих курсів. За його ініціативою була організована перша в Одесі ЛОР-клініка. З 1920 року — професор ЛОР-кафедри Одеського медичного інституту. Кафедра швидко посідає провідне місце в Україні з вивчення склероми, туберкульозу верхніх дихальних шляхів, отосклерозу, новоутворень ЛОР-органів, методів реконструктивно-відновної хірургії.
Від 1921 року — професор Київського медичного інституту.
1937 заарештований в Києві НКВС СССР та розстріляний 14 грудня 1937 (реабілітований 1957 посмертно). Похований на Лук'янівському цвинтарі в Києві (ділянка № 21, ряд 3, місце 9). Як це часто робилося за радянщини з жертвами сталінського терору, датою його смерті радянська історіографія подавала вигадану дату 14 лютого 1942 року.[1]
Всі його книги російська окупаційна влада вилучила з обігу, а ім'я викреслила з історії української медичної науки й освіти.
Наукова діяльність ред.
Склав перший український підручник з оторинолярингології, написав низку праць про туберкульоз горлянки, риносклерому, з історії оторинолярингології, запропонував ряд методів оперативного втручання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Працював над українською медичною термінологією.
Родина ред.
- Перша дружина — Юлія Опанасівна (1883—1923)
- Донька від першого шлюбу — Надія Пучківська — лікарка-офтальмологиня, доктор медичних наук.
- Донька від другого шлюбу — Галина Пучківська — фізикиня, заслужений діяч науки і техніки України.
Основні праці ред.
- Хвороби вуха, носа та горла. — К., 1926.
- Склерома. — К., 1930.
- Отосклероз. — К., 1933.
- Основные даты развития оториноларингологии (ЛОР) в бывшей России и СССР: Руководство по болезням уха, горла и носа. — К., 1936. — Т. 1.
Вшанування пам'яті ред.
.jpg)
16 червня 2005 року в Києві, на фасаді будинку по бульвару Тараса Шевченка, 17, де в 1921–1937 роках працював вчений, відкрито гранітну меморіальну дошку[2].
Примітки ред.
- ↑ Пучківський Олександр Митрофанович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Віленський Юрій. Епоха Надії Пучківської // Дзеркало тижня. — 2001. — № 37 (18—24 вересня) [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]