Відкрити головне меню

Андрій Петрович Ромоданов (11 листопада 1920(19201111), Лубни, Полтавська губернія, Українська СРР — 5 серпня 1993, Київ, Україна) — український нейрохірург, творець наукової школи, доктор медичних наук, професор, академік АМН СРСР. Герой Соціалістичної Праці (10.11.1980). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Андрій Ромоданов
Ромоданов1.jpg
Народився 11 листопада 1920(1920-11-11)
Лубни, Полтавська губернія, Українська СРР
Помер 5 серпня 1993(1993-08-05) (72 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець, політик
Alma mater Київський медичний інститут
Сфера інтересів нейрохірургія
Заклад Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання професор, академік АМН СРСР
Науковий ступінь доктор медичних наук
Член НАН України
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1980
Орден Леніна — 1980 Орден Леніна Орден Жовтневої Революції — 1977 Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1944 Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки  — 1943
Орден Червоної Зірки  — 1945
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Державна премія України в галузі науки і техніки — 1977
Могила Андрія Ромоданова
Меморіальна дошка в Києві

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1920 року в місті Лубни (нині — Полтавська область, Україна) у родині священика, єпископа УАПЦ. Українець. У 1938 році його батько Петро Ромоданов був репресований[1].

Завершив навчання в середній загальноосвітній школі № 138 у Києві[2]. У 1942 році закінчив Київський медичний інститут, евакуйований до міста Челябінська. У роки радянсько-німецької війни з 1942 по 1945 рік служив у діючій армії командиром санітарної роти полку, начальником окремого медичного санітарного батальйону на Західному і 1-му Українському фронтах.

Після війни в 19461949 роках А. П. Ромоданов закінчив аспірантуру, в 19491950 роках завідував відділенням Київського інституту психоневрології. У 1950 році став завідувати дитячим відділенням Київського інституту нейрохірургії. З 1952 року — заступник директора з наукової частини, з 1964 року — директор Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії. Член КПРС з 1952 року.

Наукові роботи присвячені переважно діагностиці та хірургічного лікування черепно-мозкової травми, питань дитячої нейрохірургії, пухлинних і судинних захворювань головного мозку, епілепсії. Його кандидатська дисертація присвячена діагностиці та лікуванню травматичних гранульом головного мозку1955 році вийшла монографія «Травматичні гранульоми головного мозку»). У 1963 році він захистив докторську дисертацію на тему «Пухлини головного мозку у дітей» (у 1965 році вийшла монографія під тією ж назвою).

Розробив принципи надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги, і створив перші в Україні спеціалізовані установи для комплексного лікування хворих на епілепсію. Йому також належать дослідження з питань діагностики та лікування наслідків та ускладнень вогнепальних черепно-мозкових поранень, внутрішньочерепних крововиливів («Мозковий геморагічний інсульт»; 1971, у співавторстві).

У 1974 році був обраний дійсним членом (академіком) АМН СРСР.

У 1980-ті роки співробітники Київського інституту нейрохірургії під керівництвом А. П. Ромоданова розробляли питання хірургічного лікування артеріальних і артеріовенозних аневризм головного мозку, хіміотерапії злоякісних внутрішньомозкових пухлин. Інститут став центром міжнародного співробітництва з нейроонкохіміотерапії. За участю А. П. Ромоданова розроблена ефективна методика відновного лікування порушень рухових функцій після травм, судинних захворювань і видалення пухлин головного мозку; при інституті створено відділ реабілітації і на його базі функціонує перша в СРСР кафедра реабілітації невролого-нейрохірургічних хворих Київського інституту удосконалення лікарів. А. П. Ромоданов є творцем наукової школи нейрохірургів в Україні. Він був головним нейрохірургом Міністерства охорони здоров'я Української РСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 листопада 1980 року Ромоданову Андрію Петровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Поряд з науковою А. П. Ромоданов вів велику громадську роботу. Він обирався депутатом Верховної Ради СРСР, заступником голови Всесоюзного та головою Українського наукових товариств нейрохірургів, був членом виконкому Європейської асоціації нейрохірургів, почесним членом Товариства нейрохірургів імені X. Кушинга (США), Чехословацького товариства імені Я. Пуркіньє, югославського, португало-іспанського, скандинавського та інших зарубіжних товариств нейрохірургів.

Жив і працював у Києві. Помер 5 серпня 1993 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Наукові праціРедагувати

Автор 450 наукових праць, з них 24 монографій, 23 винаходів. Підготував 30 докторів та 52 кандидатів наук. Основні видання:

  • Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы: учеб. пособие для мед. ин-тов. — 2-е изд., перераб. и доп. — К. : Вища шк., 1987. — 230 с.
  • Метастические опухоли головного мозга. — К. : Здоров'я, 1973. — 194 с.
  • Мозговой геморрагический инсульт. — К. : Здоровье, 1971. —228 с.
  • Нейрохирургическая помощь в УССР. — К. : Здоров'я, 1981. — 118 с.
  • Нейрохирургические аспекты геронтологии. — К. : Байда, 1995. — 415 с.
  • Оперативные вмешательства при заболеваниях головного мозга — К. : Здоров'я, 1986. — 229 с.
  • Опухоли головного мозга у детей. — К. : Здоров'я, 1965. —340 с.
  • Опухоли спинного мозга. — К. : Здоров'я, 1976. — 167 с.
  • Острые нарушения мозгового кровообращения. — К.: Здоров'я, 1980. — 160 с.
  • Первичные механизмы действия иглоукалывания и прижигания. — К. : Вища шк., 1984. — 112 с.
  • Родовая черепно-мозговая травма у новорожденных. — К. : Здоров'я, 1981. — 199 с.
  • Саркомы головного мозга. — М. : Медицина, 1977. — 248 с.
  • Сосудистая нейрохирургия. — К. : Здоров'я, 1990. —310 с.
  • Сосудистая патология головного и спинного мозга. — К. : Здоров'я, 1973. — 504 с.
  • Травматические гранулемы головного мозга. — К. : Госмедиздат, 1955. — 96 с.
  • Хірургія мозку. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1966. — 47 с.
  • Черепно-мозговая травма и иммунологическая реактивность организма. — К. : Здоров'я, 1991–148 с.
  • Черепно-мозговая травма при алкогольной интоксикации. — К. : Здоров'я 1982. — 183 с.
  • Опухоли головного и спинного мозга. — К. : [б. и.], 1990. — Ч. 3. — 378 с.
  • Опухоли головного і стінного мозга. — К.: [б. и.], 1980. — Ч. 1. — 551 с. — Ч. 2. — 444 с.

Нагороди, звання, пам'ятьРедагувати

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, орденом Жовтневої Революції, 15 медалями[3].

Доктор медичних наук (1963), професор (1964), Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1970). Лауреат Державної премії Української РСР (1977) та премії ім. М. Н. Бурденка (1982).

В 1993 році його ім'я присвоєне Інституту нейрохірургії АМН України[4].

На будинку по вулиці Великій Житомирській, 40/2 в Києві, де з 1941 по 1993 рік жив і працював вчений, в 1995 році встановлено меморіальну дошку (скульптор Олександр Скобликов)[5].

У Києві з 2018 існує вулиця його імені.

РодинаРедагувати

  • Дружина — Ганна Сергіївна Янковська-Ромоданова (1920–1998), доктор медичних наук[6][7][8][9].
  • Син — Сергій Андрійович Ромоданов (24.01.1942 — 23.06.2016), член-кореспондент Академії медичних наук України, обраний 25.03.1994 року за спеціальністю онкологія, доктор медичних наук (1980), професор (1982), лауреат премії ім. М. Островського, професор кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (з 1982)[10].

ПриміткиРедагувати

  1. ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. Спр. 53309фп. Т. 1, 2.
  2. «Історія школи» — офіційний сайт школи № 138 у Києві
  3. Сайт Національної академії медичних наук
  4. Сайт Інституту нейрохірургії. Архів оригіналу за 2 липень 2015. Процитовано 25 листопад 2010. 
  5. history.org.ua. Архів оригіналу за 21 жовтень 2012. Процитовано 21 жовтень 2012. 
  6. Віленський Юрій. «Iнститут мозку» Андрія Ромоданова // День. — 2011. — № 57 (2011). — 1 квітня.
  7. Цимбалюк Віталій, Віленський Юрій. Вірний лицар нейрохірургії : 10 років тому пішов у безсмертя Андрій Петрович Ромоданов
  8. Вчені : Ромоданов Андрій Петрович // Ірпінська центральна міська бібліотека.
  9. Янковская-Ромоданова Анна Сергеевна (рос.)
  10. Ромоданов Сергій Андрійович. Некролог.

ДжерелаРедагувати