Відкрити головне меню

Кучеренко Павло Олександрович

Павло Олександрович Кучеренко (15 (27) жовтня 1882(18821027), Ростов-на-Дону — 28 травня 1936, Київ) — український радянський лікар-патологоанатом, доктор медичних наук з 1919 року, професор, в 19201936 роках завідувач кафедрою патологічної анатомії Київського медичного інституту.

Павло Олександрович Кучеренко
Кучеренко Павло Олександрович.jpg
Народився 15 (27) жовтня 1882(1882-10-27)
Ростов-на-Дону
Помер 28 травня 1936(1936-05-28) (53 роки)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство Російська імперія, СРСР
Alma mater Санкт-Петербурзька військово-медична академія
Заклад Київський медичний інститут
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Відомі учні В. С. Лисовецький, П. Г. Бережанський, М. Д. Юркевич, Є. І. Чайка, Б. М. Соловйов та інші.

БіографіяРедагувати

Народився 15 (27 жовтня) 1882 року в Ростові-на-Дону. В 1908 році закінчив Військово-медичну академію в Петербурзі. По закінченню курсу був призначений молодшим лікарем у Вінниці. З 1910 року працював у Київському університеті під керівництвом В. К. Високовича. В 1911 році був обраний на посаду прозектора при кафедрі патологічної анатомії професора Висковича. В 1914 році був мобілізований в армію, але працював без відриву від кафедри. В 1915 році призначений старшим асистентом, а в 1919 році захистив докторську дисертацію на тему: «О гликогене при диабете».

В 1920 році запрошений приват-доцентом української лектури медичного факультету Київського медичного інституту; з цього часу починається його самостійне завідування кафедрою патологічної анатомії, якою він завідував до самої смерті. Згодом одночасно — професор Київського інституту вдосконалення лікарів.

 
Могила Павла Кучеренка

Помер 28 травня 1936 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-І, ряд 5, місце 9).

Громадська і наукова діяльністьРедагувати

Павло Кучеренко неодноразово обирався членом Київської міської ради, брав участь у роботі Президії Вченої ради, Кваліфікаційної комісії Народного комісаріату охорони здоров'я.

Багато працював у галузі фізичної хімії і молекулярної патології (морфологія залоз внутрішньої секреції при злоякісному рості).

Учнями Павла Кучеренка були — В. С. Лисовецький, П. Г. Бережанський, М. Д. Юркевич, Є. І. Чайка, Б. М. Соловйов та інші.

Автор понад 60 наукових праць, основному присвячених вивченню змін нирок при цукровому діабеті, виникненню ендемічного зоба в Україні, лімфогранулематозу, проблемам онкології тощо. Серед них:

Файл:Меморіальна дошка видатним вченим Патологоанатомічного інституту (Київ).jpg
Меморіальна дошка Кучеренку П. О. на будинку колишнього Патологоанатомічного Інституту (Київ,бульвар Тараса Шевченка , 17)
  • «К вопросу об отложениии гликогена в почках при сахарном мочеизнурении». Київ (1917);
  • «Основи патологічної морфології». Київ (1929);
  • «Інкреторні залози і злоякісні новоутвори». Київ (1937).

Автор підручника «Патологічна анатомія» (1936).

ДжерелаРедагувати

  • leksika.com.ua;
  • Архів Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника;
  • Г. Ю. Аронов, А. П. Пелещук. «Легенди і бувальщина київської медицини (люди, факти, події, документи)». К. Століття;
  • Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені. О. О. Богомольця. 2001.