Кучеренко Павло Олександрович
Павло Олександрович Кучеренко (15 (27) жовтня 1882, Ростов-на-Дону — 28 травня 1936, Київ) — український радянський лікар-патологоанатом, доктор медичних наук з 1919 року, професор, в 1920–1936 роках завідувач кафедрою патологічної анатомії Київського медичного інституту.
| Павло Олександрович Кучеренко | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
15 (27) жовтня 1882 Ростов-на-Дону |
| Помер |
28 травня 1936 (53 роки) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія, СРСР |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька військово-медична академія |
| Заклад | Київський медичний інститут |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Відомі учні | В. С. Лисовецький, П. Г. Бережанський, М. Д. Юркевич, Є. І. Чайка, Б. М. Соловйов та інші. |
Біографія ред.
Народився 15 (27 жовтня) 1882 року в Ростові-на-Дону. В 1908 році закінчив Військово-медичну академію в Петербурзі. По закінченню курсу був призначений молодшим лікарем у Вінниці. З 1910 року працював у Київському університеті під керівництвом В. К. Високовича. В 1911 році був обраний на посаду прозектора при кафедрі патологічної анатомії професора Висковича. В 1914 році був мобілізований в армію, але працював без відриву від кафедри. В 1915 році призначений старшим асистентом, а в 1919 році захистив докторську дисертацію на тему: «О гликогене при диабете».
В 1920 році запрошений приват-доцентом української лектури медичного факультету Київського медичного інституту; з цього часу починається його самостійне завідування кафедрою патологічної анатомії, якою він завідував до самої смерті. Згодом одночасно — професор Київського інституту вдосконалення лікарів.
У 1925-1931 роках завідував кафедрою патологічної анатомії Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту[1].
Помер 28 травня 1936 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-І, ряд 5, місце 9).
Громадська і наукова діяльність ред.
Павло Кучеренко неодноразово обирався членом Київської міської ради, брав участь у роботі Президії Вченої ради, Кваліфікаційної комісії Народного комісаріату охорони здоров'я.
Багато працював у галузі фізичної хімії і молекулярної патології (морфологія залоз внутрішньої секреції при злоякісному рості).
Учнями Павла Кучеренка були — В. С. Лисовецький, П. Г. Бережанський, М. Д. Юркевич, Є. І. Чайка, Б. М. Соловйов та інші.
Автор понад 60 наукових праць, основному присвячених вивченню змін нирок при цукровому діабеті, виникненню ендемічного зоба в Україні, лімфогранулематозу, проблемам онкології тощо. Серед них:
.jpg)
- «К вопросу об отложении гликогена в почках при сахарном мочеизнурении». Київ (1917);
- «Основи патологічної морфології». Київ (1929);
- «Інкреторні залози і злоякісні новоутвори». Київ (1937).
Автор підручника «Патологічна анатомія» (1936).
Серед його співробітників Григорій Махулько-Горбацевич[2], Микола Сисак, Всеволод Костянтинович Роше, Пальчевський тощо.
Примітки ред.
- ↑ Історія кафедри патологічної анатомії [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Кафедра анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка НУБіП України
- ↑ Григорий Махулько-Горбацевич [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] Медицинский Некрополь(рос.)
Джерела ред.
- КУЧЕРЕНКО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Архів Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника
- Г. Ю. Аронов, А. П. Пелещук. «Легенди і бувальщина київської медицини (люди, факти, події, документи)». К. Століття
- Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені. О. О. Богомольця. 2001.
- Іван Розгін. Професор, Доктор медицини Павло Кучеренко Біо-бібліографічний начерк-спогад [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.]. Лікарський вісник, №2(8) 1957, С.7-15