Базилевич Іван Вікторович
Іва́н Ві́кторович Базиле́вич — український лікар-терапевт, дослідник фізіології старіння. Доктор медичних наук (1928), професор (1938).
| Базилевич Іван Вікторович | |
|---|---|
| Народився | 30 жовтня 1899 Селець, Рівненський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 11 грудня 1965 (66 років) Провіденс, Род-Айленд, США |
| Країна |  СРСР,  США |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | патологічна фізіологія, терапія |
| Заклад | Інститут клінічної фізіології АН УРСР, |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Феофіл Яновський |
Біографія
ред.Народився в сім'ї мирового судді. Дід та прадід Івана були священиками. Навчався в Луцькій українській гімназії. Під час Першої світової війни 1915 року родина переїхала до Ставрополя. Там Іван закінчив Ставропольську гімназію[ru] з золотою медаллю. У 1917 році вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. З 3-го курсу працював фельдшером у терапевтичному відділенні Київського військового шпиталю. Закінчив уже Київський медичний інститут у 1922 році. Залишився працювати на кафедрі Феофіла Яновського, а також у новоствореній кафедрі внутрішніх хвороб ВУАН.
У 1928 році захистив дисертацію доктора медичних наук на тему «Поверхневий натяг сечі та його клінічне значення». Опонентами дисертації були Микола Стражеско, Василь Чаговець та Валентина Радзимовська. У 1928—1934 роках працював також консультантом-терапевтом Київської психіатричної лікарні.
Взимку 1930 року його було заарештовано разом з членами родини. Надалі Базилевича звільнили, але на роботу до інституту та ВУАН повернутися не дали. У 1931 році вдалося влаштуватися доцентом до Київського інституту вдосконалення лікарів. Паралельно працював в Інституті патології та гігієни праці.
У 1934 за рекомендацією Миколи Стражеска Олександр Богомолець взяв Івана Базилевича на роботу до Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 1936 році стає завідувачем відділу в Інституті експериментальної біології та патології НКОЗ УРСР. У кінці 1938 року призначений завідувачем кафедри шпитальної хірургії 2-го Київського медичного інституту. У тому ж році був серед організаторів Всесоюзного конгресу зі старіння[1].
Під час німецько-радянської війни лишився в окупації. У вересні 1943 року емігрував до Німеччини, а звідти до США. Член Української вільної академії наук з 1946 року, член НТШ.[2]
Публікації
ред.- Базилевич І. В. До питання про застосування жіночої праці на тракторах. Профілактична медицина. 1932. № 1–2. С. 26
- Базилевич І. В. Нарис клінічної ферментології. К., 1936, 312 с.
- Базилевич І. В. Недокрів'я. К., 1937;
- Синдром нормальной старости // Старость. К., 1939;
- Спостереження таборового лікаря // Сьогочасне й минуле. НТШ. Мюнхен. 1949. Ч. 1–2;
- В. В. Радзимовська [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Свобода. 1954. Ч. 55; 23 березня, с. 7
- Теофіл Яновський (1860—1928) // Лікарський Вісник. 1955. Ч. 2(4);
- The medical aspects of natural old age // Introduction to clinical gerontology. Munich, 1959;
- Міокардіяльний інфаркт: Істор. огляд // Лікарський Вісник. 1961. Ч. 21;
- Біологічний процес старіння // Лікарський Вісник. 1968. Ч. 69.
Примітки
ред.- ↑ Freeman, J. T. (1973). Kiev to Kiev in Gerontology: 1938-1972. The Gerontologist. 13 (4): 401—407. doi:10.1093/geront/13.4.401. ISSN 0016-9013.(англ.)
- ↑ Freeman, Joseph T. (1978). Ivan Basilevich: A Gerontologist in Transit. Journal of the American Geriatrics Society. 26 (7): 324—327. doi:10.1111/j.1532-5415.1978.tb01344.x. ISSN 0002-8614.
Джерела
ред.- Я. В. Ганіткевич, П. Пундій. Базилевич Іван Вікторович. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Ганіткевич Я. В. Іван Базилевич — український клінічний фізіолог, терапевт-геронтолог: До 100-річчя від дня народження // Фізіологічний журнал. 2000. Т. 46, № 4
- Іван Базилевич [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] Енциклопедія НТШ