Київський жіночий медичний інститут

Київський жіночий медичний інститут було створено на базі медичного відділення Вищих жіночих курсів у 1915 році. Інститут проіснував до 1920 року, коли був приєднаний до Медичного факультету Київського університету з утворенням Інституту охорони здоров'я, що невдовзі отримав назву «Київський медичний інститут». Директором медичного відділення КВЖК та перший рік існування Жіночого медичного інституту був Сергій Томашевський, а після нього ректором був Павло Морозов[ru].

Будівля анатомічного театру, побудованого для медичного відділення Вищих жіночих курсів

ПередумовиРедагувати

1898 року на зборах Київського комітету Червоного хреста було запропоновано створити в Києві жіночий вищий навчальний заклад. Студенти Медичного факультету Київського університету зібрали більше 3 тисяч рублів для фонду організації Жіночого медичного інституту.[1]

У 1905 році приват-доцент Київського університету Андрій Карницький[ru] домігся відкриття в Києві жіночих педагогічно-медичних курсів «Мати й дитя»[2]

У 1906 році Міністерство народної освіти Російської імперії за зверненням Ради Київського університету дозволило приймати на 3-5-й курси медфакультету жінок, які вивчали медицину за межами імперії, петеребурзькому жіночому медінституті чи на московських курсах.[3]

Медичне відділення Вищих жіночих курсівРедагувати

Вищі жіночі курси в Києві відкрилися повторно 1906 року, а лише 23 вересня 1907 року вдалося організувати медичне відділення при них[4]. Було створено Педагогічну раду курсів, куди ввійшли професори університету святого Володимира Феофіл Яновський, Володимир Високович, Сергій Томашевський тощо. Було затверджено «Положення про Медичне Відділення при Вищих жіночих курсах у м. Києві». Професори звернулися до Київської думи з проханням виділити землю для побудови анатомічного театру для цього відділення.

Лише влітку 1908 року під керівництвом Високовича розпочалося будівництво. У приміщенні знаходилися кафедри нормальної хірургії, оперативної хірургії, гістології, патологічної анатомії, загальної патології.

Перші 95 випускниць Медичного відділення віком 24-39 років отримали дипломи 1912 року[4], а всього за 1912-1916 роки було видано більше 700 дипломів[5].

На Всеросійській виставці 1913 року, що відбувалася в Києві, Медичне відділення КВЖК отримало золоту медаль[5].

Жіночий медичний інститутРедагувати

Попри формальну підпорядкованість КВЖК, медичне відділення існувало як окрема установа[6].

У 1914 році кількість студенток курсів зросла вже до 1500 осіб[4]. 1915 року курси були перетворені на окремий Жіночий медичний інститут.

БудівляРедагувати

Будівлю Жіночого медичного інституту було споруджено у 1908—1909 роках за проектом військового інженера Павла Голуб'ятникова. На побудову були зібрані гроші з оплати курсисток за перші 2 курси.[4]

ПриєднанняРедагувати

16 червня 1919 року радянська влада прийняла рішення про спільне викладання для чоловіків і жінок в університетах. Через це всі кафедри Жіночого медичного університету об'єднувалися з медичними кафедрами Київського університету[7]. Проте через часті зміни влади в Києві остаточного об'єднання тоді не сталося. Лише в березні 1920 року більшовицьке Управління вищої школи Києва видало наказ про об'єднання Медичного факультету Київського університету (української та російської лектур) з Жіночим медичним інститутом у Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут, який проіснував до 1992 року.[8]

ВикладачіРедагувати

ПрофесориРедагувати

У Медичному відділенні КВЖК та Жіночому медичному інституті викладали професори Київського університету[4].

ІншіРедагувати

Відомі випускниціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). Будет ли институт?. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 123. с. 304. (рос.)
  2. Ю. В. Лешан. Путь женщин к званию врача. Країна знань, № 3, 2017(рос.)
  3. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). В преддверии женского медицинского инчтитута. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 141. с. 304. (рос.)
  4. а б в г д Медичне відділення Вищих жіночих курсів, 1908—09. Мечникова, 5 Звід пам'яток історії і архітектури
  5. а б Оксана Кісь (1 January 2017). Українські жінки у горнилі модернізації. Family Leisure Club. с. 95–. ISBN 978-617-12-3691-2. 
  6. К. Кобченко. Слухачки Київських Вищих жіночих курсів: груповий портрет // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 49–54.
  7. Мельник В. В.; Широбоков В. П. Історія cтворення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. До 100-річчя створення кафедри: Монографія. Нова Книга. с. 57. ISBN 978-966-382-787-2. 
  8. В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття[недоступне посилання з вересня 2019] // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75

ПосиланняРедагувати