Бистріївка (Бердичівський район)
Бистрі́ївка (раніше — Бистрівка) — село в Україні, у Вчорайшенській сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 522 особи (2001). У 1923—59 та 1966—2018 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Бистріївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Тер. громада | Вчорайшенська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020050020064724 |
| Облікова картка | с. Бистріївка с. Бистріївка (до 2018 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1611 |
| Населення | 522 (2001) |
| Площа | 2,61 км² |
| Густота населення | 223,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13612 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′21″ пн. ш. 29°16′3″ сх. д. / 49.83917° пн. ш. 29.26750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
226 м |
| Водойми | р. Постіл |
| Найближча залізнична станція | Брівки |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Велика Бердичівська, 1, с. Вчорайше, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13610 |
| Карта | |
  Бистріївка | |
 Бистріївка | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Селом протікає річка Постіл. Відстань до Ружина — 18 км, до найближчої залізничної станції (Брівки) — 15 км[1].
Населення
ред.У 1864 році в сільці налічувався 651 житель[2], у 1885 році в селі нараховувалося 752 мешканці та 95 дворів[3].
У 1900 році проживало 1 255 осіб, з них 638 чоловіків та 617 жінок; дворів — 201[4], за іншими даними, 1 154 особи[5].
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 731 особу, з них за статтю: чоловіків — 834, жінок — 897; етнічний склад: українців — 1 728, росіян — 3. Кількість домогосподарств — 386, з них, несільського типу — 2[6].
Станом на 1972 рік, кількість населення становила 1 316 осіб, дворів — 346[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 675 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 584 особи[7].
Історія
ред.В середині 19 століття — Бистрівка, сільце Сквирського повіту, за 4 версти від Мусіївки, з котрою входила до однієї парафії. Належала до Верхівнянського маєтку, котрим, з 1847 року, володіла графиня Анна Мнішек, що успадкувала його від батька, Вацлава Ганського. В 1848 році в селі збудовано дерев'яну церкву[2].
У 1885 році — Бистрівка, колишнє власницьке сільце Верхівнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, біля озера, є церква, гостиний двір[3].
В кінці 19 століття — Бистрівка, власницьке село Верхівнянської волості Сквирського повіту. Відстань до центру повіту, м. Сквира — 28 верст, до найближчої залізничної станції (Бровки) — 12 верст, до найближчої телеграфної станції, в с. Бровки — 12 верст, поштової казенної станції, в містечку Ружин — 15 верст, поштової земської, в с. Верхівня — 2 версти. Входило до Верхівнянського маєтку, православна парафія в Мусіївці. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, окремі селяни підробляли в Києві, Одесі та на залізниці. Землі — 1 691 десятина: поміщикам належало 937 дес., селянам — 754 дес. Власність графа А. А. Ржевуського, господарював орендатор С. Й. Залеський; господарство велося за трипільною системою. В селі була православна філіальна церква, школа, два вітряки, винна лавка. Пожежна команда має помпу, 5 бочок та 3 багри[4][5].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Бистріївської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Бровківського (від 1925 року — Вчорайшенський) району Бердичівської округи; адміністративний центр ради[8]. Відстань до районного центру, с. Вчорайше — 8 верст, до окружного центру, м. Бердичів — 50 верст, до залізничної станції «Бровки» — 12 верст[6]. В складі сільської ради почергово входило до Ружинського (5.02.1931 р., 28.11.1957 р.) та Вчорайшенського (13.02.1935 р.) районів[8].
У Другій світові війні воювали 229 мешканців села, 114 з них загинули, 87 — відзначені урядовими нагородами. У 1957 та 1965 роках в селі встановлено пам'ятники на честь односельців — учасників Другої світової війни[1].
5 березня 1959 року, внаслідок ліквідації Бистрицької сільської ради, село увійшло до складу Верхівнянської сільської ради Ружинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради увійшло до Попільнянського району Житомирської області; після відновлення Ружинського району, 4 січня 1965 року, повернуте до його складу. 10 березня 1966 року в селі відновлено Бистріївську сільську раду Ружинського району[8].
В радянські часи — центральна садиба колгоспу, за котрим було закріплено 1 953 га земель, в тому числі 1 789 га ріллі; спеціалізація — вирощування зернових та технічних культур. В селі була 8-річна школа, клуб, бібліотека, медпункт, дитячі ясла та магазин[1].
31 липня 2018 року увійшло до складу Вчорайшенської сільської територіальної громади Ружинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Бердичівського району Житомирської області[10].
Відомі люди
ред.- Левчук Тимофій Васильович (1912—1998) — український кінорежисер.
- Пащук Віктор Вікторович (1945—2005) — український дипломат.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Бистріївка, Ружинський район, Житомирська область. http://ukrssr.com.ua/. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 202-203. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 5 січня 2022.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. http://elib.shpl.ru/ (російська) . Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. с. 170. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б Список населених місць Київської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1316-1317. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б Bystrówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 287. (пол.)
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 102-103. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 201, 561, 577, 584. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 січня 2022.
Посилання
ред.- Погода в селі Бистріївка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |