Відкрити головне меню

Зака́зник «Бердя́нський» — один з об'єктів природно-заповідного фонду Донецької області, лісовий заказник загальнодержавного значення.

Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бердянський»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
47°53′30″ пн. ш. 38°24′33″ сх. д. / 47.89166667002777444° пн. ш. 38.40944444002777658° сх. д. / 47.89166667002777444; 38.40944444002777658Координати: 47°53′30″ пн. ш. 38°24′33″ сх. д. / 47.89166667002777444° пн. ш. 38.40944444002777658° сх. д. / 47.89166667002777444; 38.40944444002777658
Розташування: Амвросіївський район, Донецька область, Україна Україна
Найближче місто: Амвросіївка
Площа: 413 га
Водні об'єкти: річка Кринка
Заснований: 28 жовтня 1974
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бердянський». Карта розташування: Донецька область
Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бердянський»
Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бердянський»

Зміст

РозташуванняРедагувати

Розташовується в Амвросіївському районі Донецької області за десяток кілометрів на північ від міста Амвросіївки на території лісового урочища «Бердянка», що розкинулося по обидва боки річки Кринка.

ІсторіяРедагувати

Урочище «Бердянка» у 1963 році було оголошене пам'яткою природи місцевого значення.

Статус заказника урочищу «Бердянка» присвоєно Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 року № 500[1].

МетаРедагувати

Мета створення заказника — збереження цінних байрачних та заплавних лісів на півдні Донецької височини вздовж берегів річки Кринка.

ЗавданняРедагувати

До основних завдань Заказника входить:

  • створення умов для збереження у природному стані унікального для Донецької області цінного природного лісового масиву байрачної діброви;
  • збереження штучного лісового масиву сосни звичайної, створеного на кам'янистих землях;
  • розробка заходів по використанню непридатних для сільського господарства земель і перетворення їх на продуктивні лісові угіддя;
  • поширення екологічних знань серед населення регіону;
  • підтримання загального екологічного балансу в регіоні тощо.

Загальний описРедагувати

Площа — 413 га. Територію заказника становлять байрачні ліси та річка Кринка з комплексами лучної, прибережно-водної рослинності, рідкісної дубово-ясеневої діброви серед степу та штучними насадженнями сосни на кам'янистому ґрунті на берегах річки Кринка і степової рослинності на схилах. Із заказником працює Державне підприємство «Амвросіївський лісгосп»: Благодатненське і Степано-Кринське лісництва, займаючись лісівництвом в умовах посушливих степів[2]. Заказник відкритий для відвідувань.

РельєфРедагувати

Річище Кринки на території заказника звивисте, завширшки до 20 метрів і завглибшки від 1 до 4 метрів. Долина річки вузька, з крутими схилами. На схилах вздовж річища часті виходи пісковика на поверхню у вигляді уступів, круч та скель. Річка відіграє важливу роль у ландшафті заказника.

РослинністьРедагувати

Основною деревною породою Бердянського заказника є ясен звичайний. Найстаріші ясенові насадження досягають тут 100-літнього віку, але майже всі інші досить рівномірно розміщені в інтервалі 40—80 років. Також трапляються берест, дуб, клен гостролистий, біла акація, сосна, тополя, в'яз, груша лісова та яблуня лісова і рання. Домішок цих порід становить близько 30 %. Біля річки ростуть верби. Посадки сосни створені у 1959 році на пісковиках і пісках на пологому схилі лівого берега Кринки. Лісові площі займають у заказнику приблизно 85 % території.

Наземний покрив негустий, а іноді й відсутній. Але навесні, коли дерева ще не вкрилися листям і світла під полог проникає багато, там зацвітають ефемероїди: проліска сибірська, рясти, зірочки, тюльпан лісовий, пшінка весняна, декілька видів фіалок. Зростають угруповання конвалії, лікарської та багатоквіткової купини, кліщинця подовженого. Там, де лісовий полог менш густий, з'являється підлісок з бруслин бородавчастої, європейської і Черняєва, бирючини звичайної, бузини чорної, свидини криваво-червоної. З трав'яних рослин поширені яглиця звичайна, бугила лісова, кропива дводомна та опушена, чистотіл звичайний, розхідник плющовидний, підмаренник чіпкий та інші види. На узліссях і галявинах зростають зарості терену, іноді зустрічаються кущі глоду і шипшини. На схилах долини трапляються вишня степова, дереза чагарникова, а на кам'янистих — таволга звіробоєлиста, кизильник чорноплідний. По берегах річки височать зарості очерету звичайного, здебільшого оповиті хмелем, плетухою звичайною. Трапляються кущі борщівника сибірського, алтеї лікарської, куртини кірказону звичайного, череди трироздільної, водяного перцю й інших прибережно-водяних рослин.

Загальна кількість видів рослин, що зростають в заказнику — 474. З них 11 видів занесені до Червоної книги України, 2 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 3 — до Європейського Червоного списку, 19  — до регіонального Червоного списку[3].

ПриміткиРедагувати

БібліографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати