Бабки
| Бабка Час існування: пізній тріас — наш час | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бабка Anax imperator відкладає яйця
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підряди/інфраряди
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Бабки́ (Odonata) — ряд хижих комах. Відомі з кам'яновугільного періоду. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Мають 2 пари крил (розмах до 15 см) з густою сіткою жилок. Черевце довге, голова з великими фасетковими очима; вусики двочленикові; ротові органи гризучі. Під час польоту досягається максимальна швидкість 50 км/год.
Етимологія
ред.Українська назва комахи вважається утвореною від слова баба у значенні «відьма, чарівниця»: через те, що неприємні тварини вважалися злими чарівниками. На думку М. Фасмера, О. О. Потебні і О. Г. Преображенського, назва зумовлена уявленнями про перетворення душ померлих предків (у цьому випадку баб) на комах (пор. рос. бабочка, діал. душичка — «метелик»; грец. ψυχάρι, «метелик» від ψυχή, «душа»). Існує також версія зв'язку слова з прасл. *bab- («розбухати, роздуватися»)[1][2].
Латинська назва Odonata дана Й. Х. Фабрицієм, який утворив її від дав.-гр. ὀδών — іонійської форми ὀδούς («зуб»): очевидно через те, що бабки мають зуби на мандибулах (втім, як більшість комах)[3].
Систематика
ред.Підряди:
- Рівнокрилі бабки (Zygoptera)
- Різнокрилі бабки (Anisoptera)
- Рівно-різнокрилі бабки (Anisozygoptera)
Морфологія
ред.Довжина сучасних бабок — 1,4-120 мм, крила — до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців.
Зір
ред.
Як і у багатьох комах, очі бабки фасеткові. Кожне око бабки складається з 30 000 окремих фасеток, причому тільки нижні здатні розрізняти кольори, а верхні — тільки форму. Це допомагає їй найбільш правильно орієнтуватися в просторі і знаходити відповідну здобич.
Особливості біології
ред.Дорослі бабки добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на метеликів, хрущів, бджіл, мурашиних левів та навіть летячих самців богомолів. Трапляються й напади одних бабок на інших. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — у ґрунт або на рослини.
Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою, великі види нападають навіть на пуголовків і мальків риб; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами.
Розмноження та розвиток
ред.
Бабки спаровуються на льоту. Вторинний копулятивний апарат самців високоспеціалізований і не має аналогів серед комах — видаляє сперму попередника, перш ніж залишити власну. Яйця відкладають у воду або тканини водних рослин, рідше в мокрий ґрунт. Самиці деяких видів імітують забарвленням самців, щоб знизити увагу самців до себе і швидше розпочати яйцекладку. Личинки (звані німфами або наядами) розвиваються у воді, дихають зябрами. У личинок рівнокрилих бабок трахейні зябра на хвостових придатках, у личинок різнокрилих — ректальні зябра — на стінках прямої кишки, яка періодично заповнюється водою. Перетворення неповне. У личинок сильно подовжена нижня губа, яка утворює хапальний орган — маску. Під час захоплення здобичі вона викидається вперед, у спокої прикриває голову знизу і / або з боків.
Личинки бабок (наяди) — теж хижаки, харчуються личинками водних комах, іноді нападають на пуголовків і мальків риб; своєю чергою, слугують їжею для риб. Після закінчення розвитку личинки виходять з води і прикріплюються до рослин або нерівностей ґрунту. Останнє линяння відбувається на суші поблизу водойми.
Деякі види бабок можуть відлітати на великі відстані від водойм. Під час масових перельотів чотирип'ятнисті бабки Libellula quadrimaculata утворюють суцільну смугу протяжністю в десятки кілометрів.
Бабки України
ред.
У 2000 році опублікована монографія, присвячена бабкам України.[4] В монографії наведено 73 види бабок, але автори ставлять під сумнів наявність в Україні виду Coenagrion mercuriale, відомого з гідробіологічних джерел. Пізніше, до списку бабок України були внесені ще 3 види: Lindenia tetraphylla, Selysiothemis nigra та Cordulegaster heros. Тому, згідно з даними літератури, в України зареєстровано 75 видів бабок. З цього числа дев'ять видів занесено до Червоної книги України.
Визначники
ред.[сайт] European dragonfly and damselfly [англ.]
[книга] Бабки центральної України (польовий атлас-визначник) [укр.]
[книга] Field Guide to the Dragonflies of Britain and Europe: 2nd edition [англ.]
Примітки
ред.- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Бабочка // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- ↑ Mickel, Clarence E. (1934). The significance of the dragonfly name «Odonata». Annals of the Entomological Society of America. 27 (3): 411—414. doi:10.1093/aesa/27.3.411. (англ.)
- ↑ Горб С. Н., Павлюк Р. С., Спурис З. Д. Стрекозы (Odonata) Украины: фаунистический обзор. // Вестник зоологии (К.). — 2000. — Отд. вып: № 15. — 155 с.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Н. О. Матушкіна. Бабки (Odonata) Центральної України: Польовий атлас-визначник найпоширеніших видів: довідник. — Київ : Талком, 2020. — С. 28. — ISBN 978-617-7685-97-4.