Стрілка Меркурія
| Стрілка Меркурія | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Coenagrion mercuriale (Charpentier, 1840)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Стрілка Меркурія (Coenagrion mercuriale) — вид бабок з родини стрілкових (Coenagrionidae).
Таксономія
ред.Стрілка Меркурія — один з 36 видів палеарктичного роду, один з 5 видів роду у фауні України.
Популяція виду в Італії іноді розглядається як окремий підвид Coenagrion mercuriale castellanii, але відмінності підвиду від виду не є суттєвими.
Поширення та чисельність
ред.Головним чином, це атлантично-середземноморській вид, в інших кліматичних зонах чисельність та щільність виду знижується. Основний район поширення простягається від Франції (за винятком північного заходу) до Північної Африки: Марокко, Алжир, Туніс. Саме в цих країнах знаходиться значна популяція виду, але спостерігається безперервне зниження чисельності у Франції та Іспанії, де інтенсивна сільськогосподарська діяльність переміщується з луків на зрошувані землі.
Ареал виду поширюється також на Західну Європу (до південних районів Великої Британії) та Закавказзя (південь Вірменії та південь Азербайджану).
В Україні поодинокі особини були виявлені на території природного заповідника «Дунайські плавні» у 1976—1978 рр.
Морфологічні ознаки
ред._(2).jpg)
Вид отримав свою назву, mercuriale, через малюнок на другому сегменті черевця, що нагадує астрологічний символ планети Меркурій — ☿.
Самці — особини блакитного та чорного кольору, самки — зеленого або синього кольору і трохи світліше, ніж самці. У міру старіння колір самиць стає коричневим. Крила у комах прозорі з невеликими чорними мітками на кінцях.
Особливості біології
ред.Місцем перебування виду є річки з повільною течією, заболочені струмки, ставки.
Вид має дворічну генерацію. В червні-липні самиця відкладає яйця у тканини водяних рослин або у намул біля берегів водойм. Ембріональний розвиток яєць триває 3-4 тижні. Личинки з'являються наприкінці літа. Розвиток бабки від личинки до стадії дорослої особини займає 2 роки. Повільний розвиток личинок зумовлений низькою температурою води у місцях перебування. Личинка перед зимівлею проходять 8-9 линянь. Наступного літа триває розвиток личинок, і вони зимують удруге. Личинка є ненажерливим хижаком. Влітку личинки линяють востаннє і перетворюються на імаго. Літ імаго спостерігається з середини травня по серпень. Політ комахи проходить на висоті 0,6—2,1 м — на одному рівні з травою та іншою рослинністю. Максимальна висота підйому зафіксована на рівні 6,5 м[3].
Заходи охорони
ред.Причинами зменшення чисельності виду є меліоративні роботи, інтенсивні методи ведення сільського господарства, забруднення водойм, зменшення кількості слабопроточних водойм з придатним для розвитку личинок температурним режимом.
У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 1 категорія; реліктовий середземноморський вид[4]. Вид охоронявся на території природного заповідника «Дунайські плавні». У 2009 році стрілка Меркурія була виключена з Червоної книги України[5].
МСОП включив Coenagrion mercuriale до Червоного списку зі статусом NT (Near Threatened) — Близький до загрозливого стану. З тією ж природоохоронною категорією NT вид включений до Європейського Червоного списку (англ. European Red List of Dragonflies)[6].
За оцінками МСОП, вид знаходиться під загрозою зникнення у Великій Британії, Швейцарії, Італії, Алжирі, Тунісі, Словаччині; на межі зникнення — в Австрії, Бельгії, Німеччині, Ліхтенштейні. Вид є вимерлим у Люксембурзі, Нідерландах і Словенії. Інформація про стан виду в Чехії та Болгарії перевіряється. Дані з Албанії, Угорщини, Молдови та Румунії про наявність виду та його стан зараз розглядаються у МСОП як помилкові.
За прогнозом МСОП, погіршення стану популяції виду відбудеться протягом найближчих 20 років.
Примітки
ред.- ↑ а б Coenagrion mercuriale. The IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ а б Coenagrion mercuriale (Charpentier, 1840). PESI portal http://www.eu-nomen.eu. Процитовано 16 липня 2015.
- ↑ Coenagrion mercuriale. Encyclopedia of Life (EOL) http://www.eol.org/. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 16 липня 2015.
- ↑ Стрілка Меркурія Coenagrion mercuriale. Червона книга України (1994).
- ↑ Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 липня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
- ↑ European Red List of Dragonflies (2010) (PDF). http://ec.europa.eu/. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.
Джерела
ред.- Стрілка Меркурія Coenagrion mercuriale. Червона книга України (1994).
- Boudot, J.-P. 2006. Coenagrion mercuriale. The IUCN Red List of Threatened Species 2006: e.T5081A11113215. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2006.RLTS.T5081A11113215.en. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
- Coenagrion mercuriale. Encyclopedia of Life (EOL) http://www.eol.org/. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 16 липня 2015.
- European Red List of Dragonflies (2010) [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
ред.- Определитель насекомых европейской части СССР. — М. — Л.: Наука, 1964
- Горб С. М., Павлюк Р. С., Спурис З. Д. Стрекозы (Odonata) Украины: фаунистический обзор // Вестник зоологии. — 2000. — Отд. вып. 15. — 155 с.
- Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984. — С. 226.
- Матушкіна Н. О., Хрокало Л. А. Визначник бабок України (Insecta, Odonata): личинки та екзувії. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 72 с.
- Попова А. Н. Стрекозы — Odonata // Животный мир СССР. — М. — Л.: Изд — во АН СССР, 1953. — Т.4. — С.552 — 555.
- Dyatlova E.S., Kalkman V.J. The Odonata of southwestern Ukraine, with emphasis on the species of the EU Habitats Directive // Libellula. — 2008. — Vol. 27, № 3/4. — P. 275—290.