Обсервато́рія (від лат. observo — спостерігаю, уважно стежу) — наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють отримані результати.

Космічна обсерваторія: телескоп Габбл на орбіті
Антенна решітка радіотелескопа УРАН-2 Полтавської гравіметричної обсерваторії
Джантар-Мантар, стародавня астрономічна обсерваторія в Делі
VERITAS, гамма обсерваторія наземного базування, Аризона, США

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостережень за небом у зв'язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів.

ТипиРедагувати

  • Астрономічні обсерваторії
  • Радіоастрономічні обсерваторії
  • Вулканологічні обсерваторії
  • Фізичні обсерваторії

Астрономічні обсерваторіїРедагувати

Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними типами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зір на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань. Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. Негативи, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фототеку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти величину потоків випромінювання від зір, планет та інших космічних об'єктів. Для високоточних вимірювань енергії світлових потоків використовують фотоелектричні фотометри. У них світло від зорі, зібране об'єктивом телескопа, спрямовується на світлочутливий шар електронного вакуумного приладу — фотопомножувача, в якому виникає слабкий електричній струм, що його підсилюють та реєструють спеціальні електронні прилади. Пропускаючи світло через спеціально дібрані кольорові світлофільтри, астрономи кількісно із великою точністю оцінюють колір об'єкта. А за допомогою спектрографів визначають хімічний склад космічних об'єктів.

Астрономічні обсерваторії СРСРРедагувати

Найдавнішу в Україні й одну з найдавніших обсерваторій Центральної Європи обсерваторію Львівської політехніки було закладено 1771. Однією з перших було побудовано Миколаївську обсерваторію[1] (початкова назва — «Обсерваторія чорноморського флоту», 1827), яка у подальшому стала філією Пулковської. Пулковська обсерваторія під Санкт-Петербургом існує з 1839 року і здобула славу складанням найточніших зоряних каталогів. У процесі бурхливого розвитку науки в СРСР було побудовано багато інших обсерваторій: Спеціальна астрофізична обсерваторія РАН[en] на Північному Кавказі, Кримська[2] (поблизу Сімферополя), Бюраканська[3] (поблизу Єревана), Абастуманська[ru][4] (поблизу міста Боржомі), Голосіївська[5]Києві), Шемахінська[6] (поблизу Баку) обсерваторії, Харківська та Сімеїзька обсерваторії як філії Пулковської. Найбільшим інститутом був Астрономічний інститут імені П. К. Штернберга при МДУ та Інститут теоретичної астрономії[ru] Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі.

За країноюРедагувати

  УкраїнаРедагувати

  АвстраліяРедагувати

  АргентинаРедагувати

  БельгіяРедагувати

  БолгаріяРедагувати

  Велика БританіяРедагувати

  ВірменіяРедагувати

  ГреціяРедагувати

  ДаніяРедагувати

  ІндіяРедагувати

  ІспаніяРедагувати

  ІталіяРедагувати

  ЛатвіяРедагувати

  НідерландиРедагувати

  НімеччинаРедагувати

  РосіяРедагувати

  СловаччинаРедагувати

  СШАРедагувати

  СловеніяРедагувати

  ФранціяРедагувати

  ЧиліРедагувати

  ЧехіяРедагувати

  ШвейцаріяРедагувати

  ЯпоніяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати