Обсерваторія Балдоне

астрономічна обсерваторія в Латвії

Обсерваторія Балдоне — державна астрономічна обсерваторія, розташована за 5 км від міста Балдоне (38 км від Риги), Балдонський край, Латвія. Належить міністерству освіти і науки Латвії, наукове керівництво здійснюється Астрономічним Інститутом Латвійського Університету. У радянський час обсерваторія носила назву Радіоастрофізична обсерваторія Академії наук Латвійської РСР. Організована в 1967 році на основі Астрофізичної лабораторії АН Латвійської РСР.

Обсерваторія Балдоне
Baldone observatory in Latvia - The dome (14511700735).jpg

Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Розташування Балдонський край
Код 069
Сайт: http://www.baldonesobservatorija.lu.lv

Обсерваторія Балдоне. Карта розташування: Латвія
Обсерваторія Балдоне
Обсерваторія Балдоне
Обсерваторія Балдоне (Латвія)

CMNS: Обсерваторія Балдоне на Вікісховищі

Історія обсерваторіїРедагувати

У 1957 році група астрономів з АН СРСР досліджувала гори району Балдоне на можливість встановлення тут обсерваторії. Було зроблено експертний висновок про придатність даного місця для будівництва. Спочатку було побудовано 4 павільйони, а в 1959 році було встановлено перший інструмент, на той момент найбільший астрономічний телескоп у Латвії з апертурою 20 см. На нього незабаром було встановлено радянський електрофотометр (всього було передано обсерваторії 2 електрофотометри). Першими тематиками роботи обсерваторії стали вуглецеві зорі, радіоспостереження штучних супутників Землі і Сонця, а також служба точного часу. Це була єдина обсерваторія в СРСР, яка займалася вивченням червоних гігантів з порівняно низькою температурою (від 1500 до 3000 К), розрідженою атмосферою і високим вмістом вуглецю, цирконію і титану, спектрального класу М. В 1964 році почалися переговори з фірмою «Карл Цейс» (НДР) про можливість купівлі камери Шмідта. Ще один аналогічний інструмент в СРСР був замовлений для Бюраканської обсерваторії (Вірменія). У березні 1965 року телескоп був доставлений в обсерваторію. Це була камера Шмідта з діаметром дзеркала 120 см, діаметр корекційної пластини — 80 см, фокусна відстань — 240 см, поле зору 5 х 5 градусів. Телескоп був встановлений в 1966 році, а перше світло було отримане в ніч з 7 на 8 грудня. У 2005 році було проведено оновлення покриття дзеркала камери Шмідта. У 2006 році знімання на фотопластинки було замінено на ПЗС-камеру. Станом на 2010 рік в обсерваторії працював лише телескоп Шмідта. У 20072013 роках реалізувалася програма оцифрування склотеки обсерваторії зі створенням віртуальної обсерваторії (загальний доступ до даних через мережу Інтернет).

Керівники обсерваторіїРедагувати

Інструменти обсерваторіїРедагувати

  Зовнішні зображення
  Камера відстеження з Землі польотів КА серії «Супутник» (1959)
  • 20-см телескоп (D = 20 см, 1959 рік) з електрофотометром
  • Камера Шмідта (D = 1.2/0.8 м, F = 2.4 м, Цейс, 1966 рік) + SBIG ST-10XME поле зору 21 х 14 кут. мін.)
  • Два 55-см рефлектори системи Кассегрена (ЛОМО) з електрофотометрами
  • SLR LS-105 телескоп системи Кассегрена-Куде з лазерним далекоміром (D = 105 см, F = 11,6 м липень 2006 року)[3][4]
  • Стаціонарний радіотелескоп (S=80 м2, 1959 рік)
  • Повноповоротний радіотелескоп з діаметром параболічної антени 10 м для спостережень Сонця (1965 рік)
  • Камера відстеження та фотофіксації з землі польотів космічних апаратів серії «Супутник» (1959 рік)[5]

Напрямки дослідженьРедагувати

Основні досягненняРедагувати

  • З 1968 року в обсерваторії Балдоне було виявлено 318 раніше не відомих вуглецевих зірок (близько 5 % з усіх відомих у даний час в Чумацькому Шляху вуглецевих зірок), 150 змінних зірок, 70 спалахів Нових в М31, а також понад 10 астероїдів, включно з навколоземними.
  • Уточнення орбіти Плутона
  • Робота за програмою СоПроГ[ru] (спостереження комети Галлея)
  • 25500 знімків зоряного неба за 40 років роботи 1.2-метрової камери Шмідта з проникненням до 20 зор. вел.

Цікаві фактиРедагувати

  • Єдина професійна латиська астрономічна оптична обсерваторія
  • 1.2-метрова камера Шмідта — найбільший інструмент такого типу в Прибалтиці
  • Максимальна експозиція на 1.2-метровій камері Шмідта складає всього 20 сек

ПриміткиРедагувати

  1. Ікаунієкс Яніс Янович Архівовано 6 жовтень 2014 у Wayback Machine.[недоступне посилання] (з фото)
  2. Ікаунієкс Яніс Янович
  3. ЛАЗЕРНАЯ ЛОКАЦИЯ СПУТНИКОВ В ЛАТВИИ. Архів оригіналу за 9 січень 2017. Процитовано 15 квітень 2019. 
  4. Игорь Абакумов (Февраль 26, 2017). ЛАЗЕРНАЯ ЛОКАЦИЯ СПУТНИКОВ В ЛАТВИИ. Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  5. Camera Photopraphs Sputnik Track. // Aviation Week & Space Technology, May 4, 1959, v. 70, no. 18, p. 89.

ПосиланняРедагувати

Публікації спостережень у Центрі малих планет:

Див. такожРедагувати