Катадіоптрична оптична система

Оптична система

Катадіоптрична оптична система поєднує в одній оптичній системі ефекти заломлення і відбиття світлових променів, як правило за допомогою лінз (діоптрика[en]) і сферичних дзеркал (катоптрика[en]). Катадіоптричне поєднання також застосовують у системах фокусування, такий як прожектори, фари, перших системах фокусування маяків, оптичних телескопах, мікроскопах, і телефото об'єктивах. Серед інших оптичних систем, в яких застосовуються лінзи і дзеркала, що також відносяться до "катадіоптрики" є катадіоптричні сенсори в камерах спостереження.

Катадіоптричний Телескоп Максутова[en] із 150 мм апертурою

Перші катадіоптричні системиРедагувати

Катадіоптричні комбінації використовувалися у багатьох перших оптичних системах. В 1820-х, Огюстен Жан Френель розробив декілька катадіоптричних рефлекторів для маяків.[1] В 1859 Леон Фуко розробив катадіоптричний мікроскоп з метою усунути аберацію при використанні лінз, аби відобразити об'єкти із великим збільшенням.[2] В 1876 французький інженер, А. Мангін, винайшов те, що потім отримало назву дзеркала Мангіна[en], опуклий скляний рефлектор із сріблястою поверхнею на задній стороні скла. Дві поверхні цього рефлектора мають різний радіус опуклості, що дозволяє виправити аберацію сферичного дзеркала. Світло проходить через це скло двічі, завдяки чому вся система працює як система з трьох лінз[en].[3] Дзеркала Мангіна використовувалися у маяках, де вони утворювали сяйво з майже повністю паралельними променями світла. Багато катадіоптричних телескопів використовують розсіювальні лінзи із дзеркальним покриттям на зворотній стороні, що відбиває світло як “дзеркала Манінга”, хоча вони не є одноелементними об'єктивами як оригінальні дзеркала Манінга, а деякі навіть передують цьому відкриттю.[4]

Галерея катадіоптричних об'єктивівРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати