Відкрити головне меню

Жан Бернар Леон Фуко (фр. Jean Bernard Léon Foucault; *18 вересня 1819(18190918), Париж — пом. 11 лютого 1868, там само) — французький фізик і астроном, найбільше відомий завдяки винаходу названого за його іменем маятника Фуко — приладу, який наочно демонструє явище добового обертання Землі довкола своєї осі. Член Французької академії наук1865 року).

Леон Фуко
ісп. Léon Foucault
Foucault.jpg
Ім'я при народженні ісп. Jean Bernard Léon Foucault
Народився 18 вересня 1819(1819-09-18)
Париж, Франція
Помер 11 лютого 1868(1868-02-11) (48 років)
Париж, Франція
·Розсіяний склероз
Поховання Цвинтар Монмартр
Місце проживання Франція Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[1]
Національність француз
Діяльність фізик, астроном
Alma mater Колеж Станіслава в Парижі[d]
Сфера інтересів фізика
Заклад Петербурзька академія наук
Член Лондонське королівське товариство, Société Philomathique de Paris[d], Прусська академія наук, Французька академія наук, Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: маятник Фуко, струми Фуко
Нагороди медаль Коплі

Леон Фуко у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Жан Бернар Фуко здобув медичну освіту, однак уся його подальша наукова діяльність пов'язана з експериментальною фізикою.

Працював у Паризькій обсерваторії1855 року).

У 184447 роках спільно з французьким фізиком Іпполітом Фізо (1819—1896) виконав ряд досліджень з фізичної оптики.

У 1850 році Ж. Б. Фуко виміряв швидкість світла у повітрі й воді за методом дзеркала, що обертається.

За допомогою маятника (який згодом отримав назву на його честь — маятник Фуко) наочно показав у 1851 році добове обертання Землі навколо осі, відкрив вихрові струми (т. зв. струми Фуко), винайшов і побудував фотометр, гіроскоп (1852) та інші прилади.

Наукова спадщина видана окремим томом Foucault L., «Recueil des travaux scientifiques, mis en ordre par Gariel, précédé d'une notice par Bertrand» (Париж, 1878).

 
Доведення добового обертання Землі навколо власної осі маятником Фуко.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. LIBRIS — 2012.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела і посиланняРедагувати