Навколоземні об'єкти

Навколоземні об'єкти (НЗО) — об'єкти Сонячної системи, які внаслідок руху своєю орбітою можуть наближатися до Землі. До них належать астероїди та короткоперіодичні комети, які в перигелії наближаються до Сонця на відстань менше 1,3 а. о.[2] Переважну більшість таких об'єктів становлять навколоземні астероїди (станом на 10 грудня 2018 року було відкрито більше 19 тисяч таких астероїдів та 107 комет[3]). Якщо такі об'єкти мають розмір більше 140 м та можуть наближатися до Землі на відстань 0,05 astronomic units (7 500 000 km) чи менше, то їх вважають потенційно небезпечними[2].

Радіолокаційне зображення астероїда (388188) 2006 DP14Зображення дуже малопомітного навколоземного астероїда 2009 FD, виконане Дуже великим телескопом
Навколоземна комета Гартлі 2 під час візиту космічного зонда Deep Impact (грудень 2010)
  • Вгорі зліва: зображення навколоземного астероїда 2006 DP14, виконане на основі даних радіолокаційної антени DSN
  • Вгорі справа: зображення малопомітного навколоземного астероїда 2009 FD (виділений кружечком), виконане телескопом VLT
  • Посередині: зображення навколоземної комети 103P/Гартлі, виконане зондом НАСА Deep Impact
  • Внизу: станом на 25 листопада 2018 року є 19 229 відомих НЗО, які умовно діляться на кілька підгруп[1]
КометиАстероїди групи АтіриАстероїди групи АтонаАстероїди групи АполлонаАстероїди групи АмураCircle frame.svg
Астероїд 4179 Тутатіс — потенційно небезпечний об'єкт, який пройшов на 2,3 місячні відстані від Землі.

До навколоземних об'єктів включають також космічні апарати і метеороїди, досить великі для того, щоб їх можна було відстежувати в космічному просторі[4]. Наразі широко визнається, що зіткнення в минулому мали значну роль у формуванні геологічної та біологічної історії планети[джерело?]. НЗО стали об'єктами підвищеного інтересу з 1980 року внаслідок зростання обізнаності про потенційну небезпеку деяких астероїдів і комет. Дослідження показують, що найуразливішими до падіння небесних тіл є Сполучені Штати і Китай[джерело?].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Discovery Statistics – Cumulative Totals. NASA/JPL CNEOS. 6 січня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2019. 
  2. а б NEO Basics. Center for NEO Studies (CNEOS). Архів оригіналу за 25 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2018. 
  3. Discovery Statistics. CNEOS. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 13 грудня 2018. 
  4. Binzel, R. P.; Lupishko, D.; di Martino, M.; Whiteley, R. J.; Hahn, G. J. Physical Properties of Near-Earth Objects // Asteroids III. — 2002. — Березень. — С. 255—271. — Bibcode2002aste.book..255B.

ПосиланняРедагувати