Група Амура
група Аму́ра (також аму́ри, аму́рці) — група астероїдів із відстанями у перигелії 1,017 < Q < 1,3 а.о., одна з груп навколоземних астероїдів. Назва походить від назви одного з її представників — 1221 Амура.
Орбіти цих астероїдів лежать зовні за орбітою Землі і вони можуть лише наближатися до нашої планети, але не перетинають її орбіту. Проте завдяки збуренням деякі з них можуть перейти до групи Аполлона — астероїдів, що перетинають орбіту Землі.
Склад групи
ред.На 2010 рік було відомо понад 2000 астероїдів групи Амура, з них майже 200 мали постійний номер, а понад 60 — власну назву[1].
Амури, як і інші навколоземні астероїди, невеликі за розмірами. Найбільший серед них, 1036 Ганімед, має діаметр 38 км[2].
1221 Амур, чию назву отримала вся група, п'ятий за порядком відкриття у ній. Першим відкритим астероїдом цієї групи є 433 Ерос. Його було відкрито у 19 сторіччі.
Дослідження
ред.Для досліджень Ероса 1996 року NASA було запущено космічний апарат NEAR Shoemaker (англ. Near Earth Asteroid Rendezvous - «Зустріч з навколоземним астероїдом»). Цей апарат після прольоту через пояс астероїдів вийшов на орбіту Ероса і протягом року, поступово знижуючись, виконував його дослідження. Було здійснено фотографування, сканування поверхні лазерними імпульсами (для точних вимірів форми) та дослідження хімічного складу за допомогою рентгенівських та гамма-спектрометрів.
Після завершення програми досліджень апарат навіть здійснив успішну посадку на поверхню астероїда, хоча це не було передбачено ні програмою польоту, ні конструкцією апарата[3].
Примітки
ред.- ↑ NASA JPL Small-Body Database Search Engine. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 3 червня 2010. (англ.)
- ↑ JPL Small-Body Database Browser: 1036 Ganymed. Архів оригіналу за 23 липня 2009. Процитовано 3 червня 2010.
- ↑ Максименко, Анатолій Васильович. История NEAR. Astro.websib.ru. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 3 червня 2010. (рос.)
Джерела
ред.- Амура група // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 20. — ISBN 966-613-263-X.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |