Відкрити головне меню
Indapamide.svg
Індапамід
Систематизована назва за IUPAC
4-chloro-N-(2-methyl-2,3-dihydroindol-1-yl)-3-sulfamoyl-benzamide
Класифікація
ATC-код C03BA11
PubChem 3702
Хімічна структура
Формула C16H16ClN3O3S 
Мол. маса 365,835 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 93%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 14—18 год.
Екскреція Нирки (70%), фекалії (23%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АРИФОН®,
«Лабораторії Серв'є Індастрі»,Франція
UA/0521/01/01
18.09.2014-18/09/2019
РАВЕЛ SR,
«КРКА, д.д.»,Словенія
UA/3628/01/01
26.10.2015-26.10.2020
ІНДОПРЕС,
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»,Україна
UA/2153/01/01
06.10.2014-06/10/2019
[1]


Індапамід (англ. Indapamide, лат. Indapamidum) — синтетичний препарат, що відноситься до групи діуретиків, і по хімічному складу відноситься до групи індолінів — похідних сульфаніламіду з індольним кільцем.[2][3] За принципом фармакологічної дії індапамамід натепер відноситься до підгрупи тіазидоподібних діуретиків.[4][5] Індапамід застосовується виключно перорально. Індапамід застосовується у клінічній практиці з 70-х років ХХ століття[6], та уперше синтезований у Франції компанією «Laboratoires Servier», яка розповсюджує його під торговельними марками «Арифон»[3] та «Натрілікс».[7] Індапамід спочатку, з урахуванням його механізму дії, відносився до класу блокаторів кальцієвих каналів[8][9], проте згідно з результами подальших досліджень препарату він разом із ксипамідом та метолазоном був включений до групи тіазидоподібних препаратів другого покоління.[3]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Індапамід — синтетичний препарат, що є похідним сульфаніламіду (хлорбензаміду)[3], та відноситься до групи тіазидоподібних діуретиків. Механізм дії препарату відрізняється від дії класичних тіазидних діуретиків. Як і тіазидні діуретики, індапамід пригнічує реабсорбцію іонів натрію та хлору, а також води, у кортикальному сегменті петлі Генле та в початковій частині дистальних канальцях нирок, що призводить до збільшення виведення їх із організму.[2][5] Окрім цього, індапамід, як і інші тіазидоподібні діуретики, має виражену натрій- та діуретичну активність при будь-якій стадії ниркової недостатності[3], у тому числі у хворих із видаленими нирками у термінальній стадії ниркової недостатності, які знаходяться на гемодіалізі.[6] Проте основним ефектом індапаміду є гальмування входження іонів кальцію в клітини, що призводить до зниження його концентрації в клітинах та дилятації судин.[3] Індапамід також сприяє посиленню синтезу простагландину Е2 та простацикліну, які мають вазодилятуючі властивості.[6] Стимуляція синтезу простацикліну при застосуванні індапаміду також призводить до інгібування агрегації тромбоцитів, що сприяє зниженню кількості тромбозів при застосуванні препарату.[10][11] Препарат також знижує чутливість судин до ангіотензину, ангіотензину II, адреналіну, норадреналіну, тромбоксану А2.[12][6] Індапамід має також антиоксидантні властивості[4], сприяє регресу гіпертрофії лівого шлуночка, має нефропротективні властивості[11], які проявляються у вигляді регресу мікроальбумінурії, сприяє зниженню активності ангіотензинперетворюючого ферменту, а також сприяє зменшенню ризику повторних інсультів.[3][6][4] Індапамід є метаболічно нейтральним, не впливає на метаболізм ліпідів та вуглеводів, та практично не впливає на концентрацію сечової кислоти в крові.[2][12] Індапамамід є більш ліпофільним, ніж інші тіазидні та тіазидоподібні діуретики, та має здатність накопичуватися в клітинах гладких м'язів судин[6], що сприяєподовженню тривалості його дії. Оптимальною дозою для застосування індапаміду є 2,5 міліграми, при застосуванні якої спостерігається найбільш виражений антигіпертензивний та сечогінний ефект, при збільшенні дози терапевтичні властивості препарату майже не змінюються, але зростає кількість побічних ефектів[2], а також зменшуються органопротективні властивості індапаміду.[6] Індапамід має виражену антигіпертензивну активність як при самостійному застосуванні[12][6], так і в комбінації з периндоприлом[3] та еналаприлом.[13]

ФармакокінетикаРедагувати

Індапамід швидко і повністю всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 93 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—2 годин.[2][5] Індапамід добре розподіляється в організмі, проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Індапамід добре (на 71—79 %) зв'язується з білками плазми крові.[2][5] Метаболізується препарат у печінці із утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із сечею (до 70 %), частково виводиться з калом.[2][5] Період напіввиведення індапаміду становить 14—18 годин[2][5], у препаратів із сповільненим вивільненням період напіввиведення подовжується до 24 годин.[10], дані за збільшення цього часу при печінковій або нирковій недостатності відсутні.

Показання до застосуванняРедагувати

Індапамід застосовується при артеріальній гіпертензії (як монотерапія, так і у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами), а також набряковому синдромі, спричиненому серцевою недостатністю.[2][5]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні індапаміду у рекомендованих терапевтичних дозах побічні ефекти спостерігаються рідко, у тривалих клінічних дослідженнях побічні ефекти зафіксовані лише у 2,5 % пацієнтів, і найчастішими серед них є порушення електролітного обміну.[12] Серед інших побічних ефектів зрідка можуть спостерігатися[5][2]:

ПротипоказиРедагувати

Індапамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та інших похідних сульфонаміду, при важкій нирковій недостатності та печінковій недостатності, вираженій гіпокаліємії, важкі форми цукрового діабету та подагрі, у період вагітності та годування грудьми, гострих порушеннях мозкового кровообігу.[5][2]

Форми випускуРедагувати

Індапамід як монопрепарат випускається у вигляді таблеток та желатинових капсул по 0,0015 та 0,0025 г.[14] Індапамід випускається також у вигляді комбінованих препаратів у вигляді нефіксованої комбінації з еналаприлом («Ензикс», «Ензикс дуо»)[13][15][16]; та у вигляді фіксованої комбінації з периндоприлом[17][18], з периндоприлом і амлодипіном[19], та з метопрололом, вінпоцетином та еналаприлом.[20]

Заборона використання у спортсменівРедагувати

Хоча індапамід безпосередньо не є препаратом, який може використовуватися як допінг для покращення спортивних результатів, він, як і інші сечогінні препарати, заборонений для використання спортсменами згідно рішення Всесвітнього антидопінгового агентства як засіб, що сприяє приховуванню вживання допінгу, і виявлення індапаміду в організмі спортсменів під час змагань може служити причиною їх дискваліфікації.[21]

ПриміткиРедагувати

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в г д е ж и к л м http://compendium.com.ua/akt/73/3125/indapamidum (рос.)
  3. а б в г д е ж и Индапамид — диуретик с нейтральным метаболическим профилем и доказанным кардиопротективным потенциалом (рос.)
  4. а б в Органопротекторные свойства Индапамида предотвращают формирование неблагоприятных клинических исходов (рос.)
  5. а б в г д е ж и к http://www.vidal.ru/drugs/molecule/536 (рос.)
  6. а б в г д е ж и Современные позиции индапамида SR 1,5 мг в лечении артериальной гипертензии (рос.)
  7. SERVIER - product portfolio. Архів оригіналу за 2007-07-02. Процитовано 2007-07-08.  (англ.)
  8. Справочник, 1993, с. 297
  9. Справочник, 1993, с. 634
  10. а б http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=38485
  11. а б Тиазидные диуретики при АГ: гидрохлортиазид, хлорталидон или индапамид? (рос.)
  12. а б в г Ренессанс диуретической терапии для индапамида в пролонгированной форме (рос.)
  13. а б ЕНАЛАПРИЛ ПЛЮС ІНДАПАМІД ПРИ ЛІКУВАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ РАЦІОНАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ. ЗАСТОСУВАННЯ НЕФІКСОВАНОЇ КОМБІНАЦІЇ ЕНАЛАПРИЛУ І ІНДАПАМІДУ (ЕНЗИКС®) (результати багатоцентрового дослідження ЕПІГРАФ-2 в Україні)
  14. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/536 (рос.)
  15. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=28776
  16. http://www.vidal.ru/drugs/enzix_duo__29630 (рос.)
  17. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=29873
  18. http://www.vidal.ru/drugs/co-prenessa__16842 (рос.)
  19. http://www.vidal.ru/drugs/ko-dalneva__44347
  20. http://www.vidal.ru/drugs/hypotef__40873 (рос.)
  21. The 2011 Prohibited List.  (англ.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Николаева Н.Б. и др. Лекарственные средства зарубежных фирм в России: Справочник. — Москва : «Астрафармсервис», 1993. — 720 с. — ISBN 5-89892-014-05. (рос.)