Імміграція в Україну
Імміграція в Україну — прибуття в Україну чи залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Станом на 2006 р. в Україні проживало бл. 6,9 млн мігрантів, уродженців інших країн світу.[1]. Таким чином Україна є четвертою країною світу за кількістю мігрантів після США, Німеччини та Росії[2].
| Період | Прибулих | Вибулих | Міграційний приріст |
|---|---|---|---|
| Січень—вересень 2020¹ | 312 836 | 305 895 | 6 941 |
| Січень—вересень 2021¹ | 354 833 | 340 879 | 13 954 |
| Різниця | +41 997 (+13,4%) | +34 984 (+11,4%) | +7 013 (+101%) |
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
| Міграційний приріст населення України в 1990—2020¹ році [3] | |
|---|---|
| |
| ¹ Від 2014 року без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. |
Перепис 2001 ред.
За результатами перепису 2001 р. в Україні налічувалося 5,2 млн осіб, народжених за її межами, що становило 10,7 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося понад 4,8 млн, або 10,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Росії (3,6 млн осіб, 7,15 % населення).[4]
| все населення | міське населення | сільське населення | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| уродженці | чисельність | частка | чисельність | частка | чисельність | частка |
| Держав СНД | 4 837 303 | 10,0 | 3 905 692 | 12,1 | 931 611 | 5,8 |
| Азербайджану | 90 753 | 0,2 | 7 7008 | 0,2 | 13 745 | 0,1 |
| Білорусі | 270 751 | 0,6 | 216 396 | 0,7 | 54 355 | 0,3 |
| Вірменії | 52 168 | 0,1 | 38 427 | 0,1 | 13 741 | 0,1 |
| Грузії | 71 015 | 0,1 | 58 472 | 0,2 | 12 543 | 0,1 |
| Казахстану | 245 072 | 0,5 | 180 650 | 0,6 | 64 422 | 0,4 |
| Киргизстану | 29 476 | 0,1 | 22 212 | 0,1 | 7 264 | 0,0 |
| Молдови | 165 126 | 0,3 | 93 272 | 0,3 | 71 854 | 0,5 |
| Росії | 3 613 240 | 7,5 | 3 059 573 | 9,5 | 553 667 | 3,5 |
| Таджикистану | 32 386 | 0,1 | 22 223 | 0,1 | 10 163 | 0,1 |
| Туркменістану | 24 926 | 0,1 | 21 066 | 0,1 | 3 860 | 0,0 |
| Узбекистану | 242 390 | 0,5 | 116 393 | 0,4 | 125 997 | 0,8 |
| Держав Європи | 288 489 | 0,6 | 207 857 | 0,6 | 80 632 | 0,5 |
| Австрії | 1 726 | 0,0 | 1 499 | 0,0 | 227 | 0,0 |
| Болгарії | 2 062 | 0,0 | 1 794 | 0,0 | 268 | 0,0 |
| Естонії | 10 964 | 0,0 | 9 266 | 0,0 | 1 698 | 0,0 |
| Латвії | 19 095 | 0,0 | 15 564 | 0,0 | 3 531 | 0,0 |
| Литви | 16 012 | 0,0 | 13 858 | 0,0 | 2 154 | 0,0 |
| Німеччини | 64 015 | 0,1 | 57 815 | 0,2 | 6 200 | 0,0 |
| Польщі | 145 106 | 0,3 | 83 145 | 0,3 | 61 961 | 0,4 |
| Румунії | 3 876 | 0,0 | 3 020 | 0,0 | 856 | 0,0 |
| Словаччини | 2 148 | 0,0 | 1 442 | 0,0 | 706 | 0,0 |
| Угорщини | 11 235 | 0,0 | 10 115 | 0,0 | 1 120 | 0,0 |
| Франції | 1 433 | 0,0 | 1 051 | 0,0 | 382 | 0,0 |
| Чехії | 7 473 | 0,0 | 6 385 | 0,0 | 1 088 | 0,0 |
| Держав Америки | 3 135 | 0,0 | 2 669 | 0,0 | 466 | 0,0 |
| Сполучених Штатів Америки | 1 040 | 0,0 | 849 | 0,0 | 191 | 0,0 |
| Держав Азії | 24 324 | 0,1 | 23 113 | 0,1 | 1 211 | 0,0 |
| Афганістану | 1 111 | 0,0 | 1 060 | 0,0 | 51 | 0,0 |
| В'єтнаму | 3 399 | 0,0 | 3 385 | 0,0 | 14 | 0,0 |
| Індії | 1 232 | 0,0 | 1 220 | 0,0 | 12 | 0,0 |
| Китаю | 5 015 | 0,0 | 4 763 | 0,0 | 252 | 0,0 |
| Монголії | 4 413 | 0,0 | 4 091 | 0,0 | 322 | 0,0 |
| Сирійської Арабської Республіки | 1352 | 0,0 | 1 317 | 0,0 | 35 | 0,0 |
| Держав Африки | 2 708 | 0,0 | 2 638 | 0,0 | 70 | 0,0 |
| Держав Австралії, Океанії | 281 | 0,0 | 263 | 0,0 | 18 | 0,0 |
Перепис 1989 ред.
За даними перепису 1989 р. в Україні налічувалося 7,1 млн мігрантів (населення, народженого за її межами), що становило бл. 13,8 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося майже 6,7 млн, або 13,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Російської РФСР (5,2 млн осіб, 10,1 % населення).[5]
Чисельність населення УРСР, що народилося за її межами, за місцем народження за результатами перепису 1989 р.:
- Російська РФСР — 5 211 922
- Білоруська РСР — 419 031
- Казахська РСР — 343 730
- Молдавська РСР — 186 983
- Узбецька РСР — 137 095
- Азербайджанська РСР — 84 629
- Грузинська РСР — 79 571
- Киргизька РСР — 38 745
- Вірменська РСР — 36 498
- Таджицька РСР — 36 207
- Туркменська РСР — 32 406
- Литовська РСР — 26 258
- Латвійська РСР — 20 965
- Естонська РСР — 10 994
Уродженцями інших країн були бл. 400 тис. мешканців УРСР, з них більше половини становили уродженці Польщі.
| регіон | кількість мігрантів | частка мігрантів у населенні |
|---|---|---|
| Кримська | 895 347 | 36,52 % |
| Донецька | 1 151 437 | 21,58 % |
| Луганська | 600 107 | 20,92 % |
| Харківська | 578 404 | 18,12 % |
| Одеська | 466 546 | 17,58 % |
| Запорізька | 358 569 | 17,18 % |
| Дніпропетровська | 654 152 | 16,81 % |
| м. Київ | 406 684 | 15,67 % |
| Миколаївська | 202 719 | 15,14 % |
| Херсонська | 188 306 | 15,13 % |
| Львівська | 337 384 | 11,99 % |
| Кіровоградська | 136 106 | 11,01 % |
| Полтавська | 181 096 | 10,32 % |
| Київська | 195 787 | 10,05 % |
| Черкаська | 153 436 | 10,01 % |
| Тернопільська | 116 939 | 9,68 % |
| Сумська | 138 432 | 9,67 % |
| Волинська | 103 501 | 9,52 % |
| Рівненська | 96 620 | 8,14 % |
| Чернігівська | 105 616 | 7,44 % |
| Житомирська | 109 957 | 7,12 % |
| Івано-Франківська | 86 943 | 6,09 % |
| Хмельницька | 92 730 | 6,06 % |
| Чернівецька | 56 580 | 6,00 % |
| Вінницька | 106 453 | 5,52 % |
| Закарпатська | 54 919 | 4,38 % |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Migration and Remittances. Eastern Europe and the Former Soviet Union /Ed. by Ali Mansoor, Bryce Quikkin. — World Bank, 2006 — P. 152.
- ↑ «Нетрадиційні» іммігранти у Києві: сім років потому / За заг. ред. Пилинського Я. М. — К.: Стилос 2009 — С. 13.
- ↑ Демографічна та соціальна статистика [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] Державна служба статистики України
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року» (zip). Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. Украинская ССР. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
Джерела ред.
- Б. Рубл, Капітал розмаїтости: Транснаціональні міґранти у Монреалі, Вашинґтоні та Києві. — К.: Критика 2007.
- «Нетрадиційні» іммігранти у Києві: сім років потому / За заг. ред. Пилинського Я. М. — К.: Стилос 2009.
- Для кого Україна?. Український тиждень. К. грудень, 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2022.
