Єврейські кладовища у Львові

Єврейські цвинтарі у Львові — збережені та знищені юдейські поховання у Львові.

Єврейські кладовища у Львові
Інформація про цвинтар
Країна	Україна
Розташування	Львів
Статус	єврейський цвинтар
Єврейські кладовища у Львові у Вікісховищі

Найдавнішим єврейським цвинтарем у Львові було Старий єврейський цвинтар, заснований, за різними даними, наприкінці XIII або на початку XV століття. Новий єврейський цвинтар відкрили у 1855 році. Окрім того у Львові існувало декілька невеликих єврейських цвинтарів, заснованих у середині XIX та на початку XX століття.

Старий цвинтар (кіркут)

Уламки мацев на території старого цвинтаря

Старий єврейський цвинтар у Львові є одним з найдавніших у Східній Європі. Разом із залишками стін Високого Замку і церквою святого Миколая воно було однією з небагатьох пам'яток княжих часів у Львові, що збереглися до XX століття.

Існує декілька версій щодо того, коли у Львові з'явилося перший єврейський цвинтар (кіркут). За даними дирекції старого єврейського цвинтару найдавніші мацев датуються 1348 (немовля Якуб) і 1378 (Міріам, дочка Саула). Історик Маєр Балабан вважав, що кладовище могло існувати з кінця XIII століття і вважалося найдавнішим в усій Червоній Русі. Директор Львівського історичного архіву О. Чоловський вважав, що єврейський цвинтар у Львові датується в міських актах 1414 роком. Інший дослідник Рудольф Менкіцький вважав, що найдавніша згадка в книгах львівського магістрату належить до 1480 року. У цьому записі говорилося, що євреї повинні платити за цвинтар 30 грошів щорічно на день святого Миколая.

Довгий час тут ховали євреїв з усієї Галичини, лише в кінці XVI на початку XVII століття було дозволено мати цвинтарі єврейським громадам інших галицьких міст і містечок. Не зважаючи на появу у Львові у 50-ті роки XIV століття нового єврейського кварталу в середмісті, цвинтар тривалий час залишався тим самим.

У 1601, 1624, 1628 роках громада докупила ділянки землі, й плата за користування цвинтарем збільшилася. Межі кладовища були чітко окреслені вже на плані Львова в 1766 році. Воно розміщувалося між сучасними вулицями Раппопорта, Клепарівською, Броварною та Базарною. Всіх визначних людей ховали в центральній частині. Там був похований засновник розробки дрогобицьких соляних родовищ Волчко; перший львівський рабин раббі Леві бен Якуб Кікенес (пом. 1503), засновник синагоги «Золота Роза» Іцак Нахманович (пом. 1595); сама Золота Роза, дочка Якуба (пом. 1637), засновник єшиви, керівник сеймику євреїв Польщі Ізує Фалк (пом. 1614); ректор єшиви, якого чвертували у Львові за віру Хаїм Райцес (пом. 1728). Неподалік був ряд із 129-ти надгробків жертвам єзуїтського погрому 1664 року. Найбільше мацев датувалися 1855 роком, коли в місті лютувала епідемія холери. Внаслідок епідемії Старий цвинтар виявився переповненим, і його того ж таки 1855 року закрила влада.

Збереглися опис цвинтаря та альбом фотографій багатьох його надгробків, зроблений у 1925—1928 роках Львівським товариством опіки єврейських пам'яток старовини.

Сьогодні старий єврейський цвинтар, одне з найдавніших в Європі, не існує. За 500-річну історію існування тут, згідно з оцінкою фахівців, на території близько 3 гектарів поховано від 25 до 30 000 осіб.

Поховання на Старому цвинтарі

Видатних осіб євреї ховали в самому центрі кладовища (кіркуту), що становив, за словами М. Балабана, «єврейський пантеон». Тут стояли нагробки відомих людей єврейської громади Львова:

• Нахмана і Мордехая Ісаковичів (пол. Nachman Izaakowicz, Mordechaj Izaakowicz, пом. 1618);
• Ісаака Нахмановича (пол. Izaak Nachmanowicz, пом. 1637);
• Ізує Фалька (пол. Izuje Falk, пом. 1614);
• Давида бен Шмуела Га-Леві (пол. David Halevy, пом. 1667);
• Рози Нахманович (Золота Роза) (пол. Roza Nachmanowicz, Giłdene Rojze, пом. 1637);
• Адель Кікінес із Дрогобича (пол. Adel Kikines, пом. 1710);
• рабинів братів Хаїма та Йони Райзесів (пол. Chajm Reises, Jona Reises, пом. 1728).

На околиці поховані рабини

• Леві бен Якуб Кікінес (пол. Levi ben Jakob Kikines, пом. 1503);
• Хахам Цві Ашкеназі (пол. Chacham Zwi Ashkenazy) (1660—1718);
• Хаїм Рапопорт (пол. Chajm Rappaport, пом. 1771);
• Якуб Орнштайн (пол. Jakob Ornstein, пом. 1839);
• Абрагам Кон (пол. Abraham Kohn, пом. 1848).

Багато надгробків мали характерні символи:

• благословляючі руки — символ когена;
• дзбан і глечик — символ левита (представника коліна Леві);
• книжки — символ вченого.

Також родинні символи:

• ворон — родина Раппопортів;
• олень — Ашкеназі;
• голуб — Кікінеси.

Новий цвинтар

Новий єврейський цвинтар відкрили в серпні 1855 року на Кортумовій горі, неподалік від вулиці Янівської (нині — Шевченка). Тут були поховані такі шановні члени єврейської громади, як Еммануїл Блюменфельд, Еміль Бик, рабин Швабахер, Ехезкіль Каро, Натан Левенштейн. У 1856 році на новому цвинтарі на гроші комерсанта Ефроїма Вікселя споруджено синагогу. У 1875 році єврейська громада вимостили дорогу (нині вулиця Єрошенка) до нового цвинтаря від Янівської. У 1890 році цвинтар оточили парканом у неороманському стилі. У 1894 році біля головного входу на цвинтар побудували адміністративне приміщення. 1912 року споруджено нове передпохоронне приміщення (Бет-Тахара) в стилі модерн.

Невеликі цвинтарі

Єврейський цвинтар на Кульпаркові

Ще один цвинтар було відкрито в районі Знесіння у травні 1872 року для жителів таких прикагалків, як Збоїща, Замарстинів, Голоско, Клепарів, Кривчиці.

У вересні 1884 року було відкрито єврейський цвинтар поблизу Крайового закладу для божевільних в Кульпаркові.

На початку XX століття на Замарстинові існував невеликий цвинтар, закритий перед першої світової війною.

На Кортумовій горі після 1918 року було споруджено пам'ятник жертвам погрому у листопаді 1918 року, а поруч з ним меморіал загиблим євреям — воїнам австро-угорської армії.

Доля єврейських цвинтарів

На початку XX століття Старий цвинтар отримав статус пам'ятки від австро-угорського уряду. Цей статус підтвердив уряд відтвореної Польщі. Окупаційна німецька влада наказала знищити Старий цвинтар. У травні 1942 року голова львівського юденрату звертався до адміністрації дистрикту Галичина з проханням надати цвинтарю статус пам'ятки; відповіді на це звернення не було. Остаточно цвинтар знищили у 1947 році, коли на його території побудували колгоспний «Центральний ринок» (нині Краківський ринок).

Новий єврейський цвинтар почали знищувати відразу після розстрілу юденрату в січні 1943 року. Навесні 1943 року було підірвано будівлю бет-тахара. Після закінчення війни єврейська релігійна громада упорядкувала цвинтар, зібрала і поховали рештки розстріляних, на згадку про них встановила гранітний обеліск. До адміністративної будівлі прибудували приміщення, що використовується як бет-тахара. 1962 року радянська влада розпустила єврейську релігійну громаду, а нове єврейський цвинтар приєднала до християнського Янівського цвинтаря, що знаходився поруч. Зараз воно на три чверті заповнено християнськими могилами, а в південній частині є декілька десятків мусульманських поховань. Єврейські поховання сконцентровані навколо головної алеї.

За радянських часів територію цвинтаря на Знесінні передали під автобазу, а на площі єврейського цвинтаря у місцевості Кульпарків розмістили домобудівний комбінат.

На даний час у малочисельної єврейської громади Львова немає окремого цвинтаря.

Джерела і література

• Гельстон Й. Єврейський некрополь у Львові // Галицька брама. — 1998. — Ч. 1 (37). — С. 14—15.
• Єврейські некрополі України / Ю. І. Ходорковський. — К.: б.в., 1998. — 80 с. — (Некрополі України). — ISBN 966-532-003-3.
• Замітки й виписки невстановленого автора з історії львівського єврейського кладовища. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 129 (Львівський ставропігійський інститут, м. Львів, 1378—1944 рр.). — Оп. 3. — Спр. 268. — С. 1.
• Звіт про роботу опіки над єврейськими історичними пам'ятками. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 701 [Єврейська релігійна громада, м. Львів, 1785—1942 рр.]. — Оп. 3. — Спр. 1279.
• План міста Львова 1766 р. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 742 (Колекція карт та планів м. Львова, 1375—1945 рр.). — Оп. 1. — Спр. 980. — 8 арк.
• Список померлих членів громади. 1842—1856 рр. — ЦДІА України у м. Львові. — Ф. 701 (Єврейська релігійна громада, м. Львів, 1785—1942 рр.). — Оп. 1. — Спр. 373.
• Меламед В. Евреи во Львове. XIII — первая половина XX века. События. Общество. Люди / Вступ. слово Ярослава Ісаєвича — Львів: Текоп, 1994. — 266 с. — ISBN 5-7707-2314-9.
• Bałaban M. Zapomniały zabytek // Sztuka. — Lwów, 1911. — S. 4—5. (пол.)
• Bałaban M. Zabytki historyczne żydów w Polsce. — Warszawa, 1929. — S. 119. (пол.)
• Bałaban M. Dzielnica żydowska. Jej dzieje i zabytki. — Lwów: nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa. — 1909. — S. 78. (пол.)

Посилання

• Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Раппапорта — давній єврейський цвинтар. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
• У Львові запалили свічку в пам'ять про рабина Якова Оренштайна. zaxid.net. Zaxid.net. 4 серпня 2010. Процитовано 2 липня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Денис Булавін. Знищена пам'ять. Яким було найдавніше єврейське кладовище у центрі Львова. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
• Денис Булавін (14 липня 2020). Найдавніше єврейське кладовище Львова: історична спадщина, яку варто врятувати. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 2 липня 2023.