Вулиця Єрошенка (Львів)

вулиця в Шевченківському районі Львова

Ву́лиця Єроше́нка — вулиця у Шевченківського району міста Львова, місцевість Клепарів. Сполучає від вулиці Шевченка та Джерельну, утворюючи перехрестя у вулицями Клепарівською, Бальзака, Варшавською та Липинського. Прилучається вулиця Золота.

Вулиця Єрошенка
Львів
Yeroshenka Street, Lviv.JPG
Вигляд на вулицю Єрошенка з вулиці Джерельної
Місцевість Клепарів
Район Шевченківський
Назва на честь письменника, педагога, етнографа, музиканта Василя Єрошенка
Колишні назви
Піліховська, Черникґассе, Піліховська, Пелехатого
польського періоду (польською) Pilichowska
радянського періоду (українською) Піліховська, Пелехатого
радянського періоду (російською) Піліховська, Пелехатого
Загальні відомості
Протяжність 2200 м
Координати початку 49°51′52″ пн. ш. 24°00′02″ сх. д. / 49.8646917° пн. ш. 24.0006806° сх. д. / 49.8646917; 24.0006806Координати: 49°51′52″ пн. ш. 24°00′02″ сх. д. / 49.8646917° пн. ш. 24.0006806° сх. д. / 49.8646917; 24.0006806
Координати кінця 49°51′04″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.8513611° пн. ш. 24.0197500° сх. д. / 49.8513611; 24.0197500
Поштові індекси 79020[1], 79039[2]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 20 (вул. Варшавська, 54)[1]
ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92)
Забудова класицизм, сецесія, промислова забудова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Єрошенка у Вікісховищі

На ділянці між вулицями вулицями Джерельною та Клепарівською, вулиця Єрошенка проходить при залізничній лінії станція Львівстанція Підзамче. Також вулиця безпосередньо межує з Янівським цвинтарем. Вулиця Єрошенка та Янівський цвинтар фіксують південну сторону лісопарку Кортумова гора[3]. Частину вулиці від перетину із Золотою до перехрестя з Клепарівською проклали у повоєнний час.

ІсторіяРедагувати

  • Від 1892 року мала назву Піліховська, бо виходила на Піліховські ґрунти.
  • Під час німецької окупації — Черникґассе, на честь командира сотні, хорунжого Українських Січових Стрільців, учасника Української революції 1917—1921 років Федора Черника.
  • У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — Піліховська.
  • Від 1963 року — вулиця Пелехатого, на честь радянського письменника та журналіста Кузьми Пелехатого.
  • Сучасна назва від 1992 року, на честь українського письменника, поета і фольклориста Василя Єрошенка.

1875 року єврейська громада вибрукувала вулицю. 1938 року на колишніх Піліховських ґрунтах (тепер район вул. Єрошенка) відкрили Новий єврейський цвинтар[4].

ЗабудоваРедагувати

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, промислова забудова[5].

  • № 2, 4, 6: житлові будинки, збудовані у 1960—1970-х роках для працівників Львівської залізниці. Ухвалою № 59 ЛМР від 26 вересня 2002 року будинки прийняті від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці у власність територіальної громади міста Львова[6].
  • № 3: триповерховий житловий будинок. Тут за Польщі містився каменярсько-різьбярська майстерня Якуба Біхсбаума[7].
  • № 13: триповеповерховий сучасний готель «Етна»[8].
  • № 14: за Польщі тут була майстерня Ґерша Крона з виготовлення та склад надгробків[7], за радянських часів тут містилася будівельна група Львівського обласного оптово-роздрібного плодоовочевого торгу (до 1982 року — Львівський оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат «Главплодоовочторг»). Нині тут розташований односекційний багатоповерховий будинок з вбудованими офісними приміщеннями. Деякі з приміщень орендують лабораторно-діагностичний центр «Меділайн» та медичний центр «Ехомед».
  • № 16: у будинку, що стояв на цьому місці, за Польщі тут була майстерня Л. Манделя[7]. Нині тут Львівська міська державна дільнична ветеринарна лікарня № 1.
  • № 20: дев'ятиповерховий житловий будинок. За радянських часів — студентський гуртожиток Вищого професійного училища № 29. У липні 2012 року рішенням виконавчого комітету ЛМР колишній гуртожиток переданий навчальним закладом у комунальну власність міста Львова[9].
  • № 24: за Польщі тут була каменярсько-різьбярська майстерня Мауриція Тура[7].
  • № 28: кінний клуб «Темпо».
  • № 34: спортивна база «Львівський стрілецький стенд Школи вищої спортивної майстерності».

НекрополіРедагувати

На вулиці Єрошенка біля в'їзду до об'єднання власників гаражів «Сокіл» стоїть фігура Божої Матері та високий хрест, що нагадують про давній Клепарівський цвинтар, який був на цьому місці до 1960-х років[10].

При вулиці Єрошенка розташована Братська могила в'язнів Янівського концтабору — поле № 1 Янівського цвинтаря[11].

У 1875 році на кошти Львівської єврейської громади кругляком був викладений хідник на вул. Піліховського, що сполучав вулицю Янівську (нині — Шевченка) з єврейським цвинтарем. У 1890 році за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського з боку вулиці Піліховського спорудили кам'яний мур у неоромантичному стилі, фрагмент якого зберігся. Після першої світової війни і листопадових подій 1918 року єврейська громада Львова встановила жертвам тих подій величний пам'ятник, масивні руїни якого можна було бачити ще у 1950-х роках. Меморіал єврейським воїнам, що загинули у 19141918 роках складався з 15-ти рядів і в кожному з них було 23 поховання. Останні дані про купівлю додаткових земельних ділянок для розширення єврейських цвинтарів на вулиці Піліховського і на Знесінні датуються 1929 роком.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-20. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 7 вересня 2020. 
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-39. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 7 вересня 2020. 
  3. Жук І. Вул. Єрошенка — парк Кортумова гора». lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 вересня 2020. 
  4. Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — ISSN 1028-5091.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 417.
  6. Ухвала ЛМР № 59 від 26 вересня 2002 року «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчого житлового фонду від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 26 вересня 2002. Процитовано 16 вересня 2020. 
  7. а б в г Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 57. (пол.)
  8. Офіційна сторінка готелю. etna.lviv.ua. Процитовано 7 вересня 2020. 
  9. Два будинки і два гуртожитки стали комунальними. portal.lviv.ua. Львівський портал. 20 липня 2012. Процитовано 5 січня 2021. 
  10. Мельник І. (2 березня 2012). Клепарів. pohlyad.com. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 
  11. Перелік пам’яток історії місцевого значення в м. Львові. pohlyad.com. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати