Відкрити головне меню

Альфред Каменобродський (пол. Alfred Kamienobrodzki; 10 березня 1844, Тарнів — 25 листопада 1922, Львів) — польський архітектор, живописець-аквареліст.

Альфред Каменобродський
Alfred Kamienobrodzki Polish architect (2).jpg
Альфред Каменобродський із клейнодами Стрілецького товариства
Народження 10 березня 1844(1844-03-10)Тарнув
Смерть 25 листопада 1922(1922-11-25) (78 років)Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1919–1928).svg Польща
Діяльність художник, архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм
Альфред Каменобродський у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в Тарнові (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Був сином Адольфа Каменобродського (18141864), службовця магістрату міста Тарнів і Олександри Домбровської.

Брав участь у повстанні 1863 року і в одній із перших битв отримав важке поранення. У Кракові навчався рисунку в Леона Дембовського, та ймовірно там же — у Школі образотворчого мистецтва. Навчався в Парижі у Школі мистецтв. Вивчав архітектуру у Віденській політехніці у 18701874 роках. Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові. [2] У 1879 році входив до правління товариства.[3] У 1880 році редагував Технічний календар, виданий товариством. Від 1885 року спільно з Мацеєм Вшелячинським та під редакцією др. Владислава Маєвського видавав журнал «Immobilaria», присвячений нерухомості.[4] Брав участь в організації ювілейної виставки Політехнічного товариства 1902 року, як член виконавчого комітету, був також одним із журі. На цій же виставці в розділі польських винаходів представив Автоматичний пристрій для встановлення горизонтального або вертикального положення предмету на осі обертання. 1910 року експонував проекти і акварелі на виставці польських архітекторів у Львові.[5] Від 1920 року мав у Львові власну виставку проектів, архітектурних макетів та акварелей. Належав до Куркового (Стрілецького) товариства і тричі був «Курковим королем». Член журі конкурсів на проект розширення дому «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва у Львові (1904)[6], проектів будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909)[7], проектів будівлі казино у Львові (1910)[8], дому Ремісничої палати у Львові (1912).[9]

Під час перебування у Відні одружився з Юзефою Кортсмари, що походила з Угорщини. У сім'ї народилось семеро дітей, зокрема син Адольф, майбутній архітектор. Помер у Львові 25 листопада 1922 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 6.[10]

ЖивописРедагувати

Як живописець працював переважно аквареллю. Сюжетами були пейзажі, інтер'єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.

Був членом Товариства любителів мистецтва в Кракові і брав участь у виставках товариства. У 1881 році виставив у Кракові акварелі Вірменська вежа у Львові і Осінь, а в 1887 році на Першій виставці польського мистецтва в Кракові акварелі: Вірменська вежа у Львові, Флоріанські Ворота, Інтер'єр їдальні, Мотив з львівських околиць, Декоративний ескіз. Деякі рисунки Альфреда Каменобродського друкувались у журналі «Tygodnik Ilustrowany».

Частина акварелей Альфреда Каменобродського знаходиться у львівському історичному музеї, кілька — у львівському музеї історії релігії. 1910 року він особисто подарував 20 робіт музеєві. Декілька акварелей — в Історичному музеї Тарнова, деякими роботами володіє родина.

АрхітектураРедагувати

Значний внесок Каменобродського як архітектора. У березні 1875 року одержав концесію на будівництво. Член Товариства уповноважених будівничих, а в 18971905 роках — голова товариства. Заступник голови Акціонерного товариства будівельних промисловців, так званого «Будівельного банку», що споруджував у 18741877 роках корпуси Львівської політехніки. У часописі «Dźwignia» («Важіль») опублікував статтю про будівництво корпусів «С» і «К». Один із перших у Львові створив комплексне архітектурно-будівельне бюро. Брав участь у конкурсах. Автор проектів багатьох житлових, громадських, адміністративних та промислових споруд у Львові. До кінця XIX століття творив у різних напрямах історизму, пізніше — у модернізованих формах історичних стилів.

У 1892 році був членом Комітету будівельної виставки у Львові, на тій же виставці виступив із кількома проектами:

  • Конкурсний проект львівської ощадної каси;
  • Конкурсний проект Промислового музею;
  • Проект будівлі виставкового павільйону;
  • Проект костелу та церкви в місті Сколе)
  • Проект народної школи імені Тадеуша Чацького (нині Львівський технологічний ліцей на вул. Таманській, 11).

У 1894 році отримав на Загальній виставці краєвій золоту медаль за архітектурні роботи.

Реалізовані проектиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 171.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902... — S. 89.
  3. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902... — S. 76.
  4. Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 4. — S. 56.
  5. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  6. Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 28 maja 1904. — № 874. — S. 8.
  7. Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21. —S. 261.
  8. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
  9. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  10. Личаківський некрополь, 2006, с. 175
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 342
  12. Архітектура Львова, 2008, с. 330
  13. Харчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.
  14. Архітектура Львова, 2008, с. 314
  15. Енциклопедія Львова, 2007, с. 154
  16. Архітектура Львова, 2008, с. 356
  17. Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — ISSN 1028-5091.
  18. Архітектура Львова, 2008, с. 285
  19. Kulewski A., Włodek P. Lwów: Przewodnik. — Białystok : Rewasz, 2006. — С. 342. — ISBN 83-89188-53-8.
  20. Архітектура Львова, 2008, с. 349
  21. Архітектура Львова, 2008, с. 554
  22. Архітектура Львова, 2008, с. 331
  23. Каменобродський Альфред
  24. Архітектура Львова, 2008, с. 339
  25. Архітектура Львова, 2008, с. 343
  26. Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — С. 58. — ISBN 83-85739-17-9.
  27. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 179. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  28. Центр міської історії центрально-східної Європи Вулиця Лисенка Переглянуто 8 червня, 2010
  29. Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 286—287. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  30. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — С. 351, 413. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  31. Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 15—17.
  32. Projekt kaplicy grobowej w Trembowli // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 4.
  33. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26.
  34. Бойко О. Поступова синагога (Темпель) // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 149. — ISBN 966-8849-30-2.
  35. Архітектура Львова, 2008, с. 450
  36. Архітектура Львова, 2008, с. 425
  37. Архітектура Львова, 2008, с. 278

ДжерелаРедагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Бевз М., Бірюльов Ю., Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 154. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  • Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 175. — ISBN 966-8955-00-5.
  • Семенюк Д. Львів на акварелях Альфреда Каменобродського у збірці Львівського історичного музею // Наукові записки. Львівський історичний музей. — Вип. 12, 2008. — С. 191—212. — ISBN 978-966-96146-9-8.
  • Бірюльов Ю. О. Каменобродські // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 49—51. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Лінда С. Житлове будівництво Львова у другій половині XIX століття // Наукові записки НТШ. — Т. 241. — 16 серпня 2001. — С. 126—163.
  • Jodłowska R. Kamienobrodzki Alfred // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księg, Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 11. — S. 522, 523. (пол.)
  • Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76, 89. (пол.)

ПосиланняРедагувати