Рудинський Олександр Сергійович
Олекса́ндр Сергі́йович Руди́нський (нар. 23 липня 1996, Миколаїв, Миколаївська область) — український актор театру та кіно.
| Олександр Рудинський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Олександр Сергійович Рудинський | |||
| Народився |
23 липня 1996 (27 років) Миколаїв | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | КНУТКТ | |||
| Роки діяльності | 2016 — дотепер | |||
| Дружина | Марія Рудинська (Заниборщ) | |||
| Діти | Петро Рудинський | |||
| Провідні ролі | Нік Маслов (Перші ластівки) | |||
| IMDb | nm9456601 | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
- Ранні роки та навчання
Народився 23 липня 1996 року в місті Миколаєві. У 5-ому класі почав вивчати театральне мистецтво[1].
Після закінчення навчання у школі, у 2014 році, вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на спеціальність «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» (майстерня Дмитра Богомазова).
- Кар'єра
Після закінчення університету, у 2018 році, Олександр стає частиною трупи Національного драматичного театру ім. Івана Франка[2].
Однією з перших робіт на великих екранах для актора стала роль у фільмі «11 дітей з Моршина» режисера Аркадія Непиталюка[2].
У 2019 році зіграв головну роль (Нік Маслов) у телесеріалі «Перші ластівки» на «Новому каналі», завдяки якій, зокрема й отримав популярність.
У 2020 році зіграв головну роль (Льоша Сметанін) у телесеріалі «Перші ластівки: Залежні» на «Новому каналі».
Особисте життя ред.
25 червня 2020 року одружився із Марією Заниборщ, яка по весіллю взяла прізвище Рудинська (акторка у театрі ім. Франка). Знайомі були з часів університету — були одногрупниками[1][3].
Спортивні захоплення — бокс, самбо, футбол. Має навички народного та бального танцю, грає на гітарі[2].
Театральні роботи ред.
Задіяний у репертуарі Театру на Лівому березі, актор Театру ім. Івана Франка:[4][5]
- Учбовий театр Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого
- 2018 — «Легкий дотик» за новелами Луїджі Піранделло; реж. Дмитро Богомазов, Андрій Самінін (дипломна вистава)
- 2017 — «12-та ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Сер Тобі Белч[6]
- 1999 — «Бременські музиканти» Юрія Ентіна, Василя Ліванова, Геннадія Гладкова; реж. Дмитро Чирипюк — Сищик (введення)
- 1999 — «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Петро Ільченко — Скворцов (введення)
- 2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуй-Левицького; реж. Петро Ільченко — Карпо (введення)
- 2018 — «Очищення» Софі Оксанен; реж. Григорій Гладій — Лаврентій
- 2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — 1-ий городянин / 1-ий страж[7]
- 2019 — «Лимерівна» за п'єсою Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Василь[8]
- 2019 — «Лунаса» за п'єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла; реж. Андрій Приходько — Джері Еванс[9]
- 2019 — «Стіна» за п'єсою Любові Якимчук та Томаса Меттлера; реж. Томас Меттлер (Швейцарія) — Людина 5, Клов[10]
- 2020 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Дмитро Богомазов — Парубок[11]
- 2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана; реж. Юрій Одинокий — барон де Каюзак
- 2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Виродок, син Пер Гюнта
- 2021 — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Фон Ерцум, гімназист
- 2021 — «Радован ІІІ» Душана Ковачевича; реж. Юрій Одинокий — Оленьок, полонений
- 2022 — «Калігула» Альбера Камю, реж. Іван Уривський — Калігула[джерело?]
- 2022 — «Кар'єра Артуро Уї», Бертольта Брехта реж. Дмитро Богомазов — Емануеле Гірі[джерело?]
- 2023 — «Загнаний кінь» Франсуази Саган, реж. Дмитро Чирипюк — Бертрам Честерфілд[джерело?]
Фільмографія ред.
| Рік | Назва[5] | Роль |
|---|---|---|
| 2016 | Черговий лікар | |
| 2016 | Село на мільйон | |
| 2016 | Закон пелікана | |
| 2017 | Все ще буде | |
| 2017 | Невиправні | |
| 2018 | За законами воєнного часу-2 | |
| 2018 | Затемнення | |
| 2018 | Шляхетні волоцюги | Скворцов |
| 2019 | 11 дітей з Моршина | Гуцул |
| 2019 | Подорожники | Петро |
| 2019 | З вовками жити | Пашка |
| 2019 | Перші ластівки | Нік Маслов |
| 2021 | Перші ластівки: Залежні | Льоша Сметанін |
| 2021 | Слов'яни | Зубатий |
| 2021 | Бурштинові Копи | Юрко |
| 2022 | Носоріг (фільм) | Рудий |
| 2022 | Найкращі вихідні | Саня |
| 2022 | Django | Spencer Forrest |
| 2023 | Перші дні | Макс |
| 2023 | Зв'язок | Саня |
Визнання ред.
- 2018 — III медійна театральна премія «Дзеркало сцени — 2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року — вік акторів — до 30 років)[12]
- Акторський ансамбль вистави «12 ніч, або що захочете» (реж. Дмитро Богомазов, Київський театр на лівому березі): Макар Тихомиров, Марія Заниборщ, Анастасія Пустовіт, Христина Люба, Олександр Рудинський, Павло Шпегун, Олександр Коваль, Олександр Бегма, Михайло Дадалев, Євген Григор'єв, Олександр Боднар, Артем Шемет, Максим Кириченко, Борис Савенко, Ганна Павлик, Олег Гоцуляк
- 2019 — Міжнародна театральна премія Академії драми Китаю — «Найкращий дебют» (Олександр Рудинський) за виставу «Коріолан» (реж. Дмитро Богомазов)[7]
Примітки ред.
- ↑ а б Вікторія ПАСАЙЛЮК. Олександр Рудинський: «Кожен з нас може стати Ді Капріо». like.if.ua. Архів оригіналу за 29.01.2020. Процитовано 29.01.2020.
- ↑ а б в Олександр Рудинський. teleportal.ua. Архів оригіналу за 16.11.2019. Процитовано 29.01.2020.
- ↑ Анна ЗУЩИК (25 червня 2020). Зірка «Перших ластівок» більше не холостяк – фото з весілля розчулили фанів (укр.). «Znaj.ua». Процитовано 2020-6-26.
- ↑ Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка
- ↑ а б Александр Рудинский. Кино-Театр.РУ. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.
- ↑ а б Театр Франка отримав чотири нагороди на фестивалі в Китаї (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 06 листопада 2019. Процитовано 2020-6-26.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (08 травня 2020). Бранці «Лимерівни» Творці однієї з найрейтинговіших вистав минулого сезону карантинять з користю (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-6-26.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (15 листопада 2019). «Лунаса» – свято збору врожаю акторських награшів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-26.
- ↑ Театр Франка покаже прем'єру вистави «Стіна» про події на Донбасі
- ↑ Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем'єрами та міжнародним фестивалем
- ↑ Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2020-6-26.
Посилання ред.
- Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка
- Олександр Рудинський на сайті IMDb (англ.)
Олександр Рудинський 
у соцмережі «Instagram»
