«Род-Айленд»
USS Rhode Island (BB-17)
USS Rhode Island BB-17.jpg
Пре-дредноут «Род-Айленд»
Служба
Тип/клас Пре-дредноут типу «Вірджинія»


Держава прапора  Сполучені Штати Америки


На честь другий корабель флоту «Род-Айленд», названий на честь однойменного штату


Корабельня Сполучені Штати Америки Fore River Shipyard, Квінсі


Закладено 1 травня 1902


Спущено на воду 17 травня 1904


Введено в експлуатацію 19 лютого 1906


На службі 19061920


Виведений зі складу флоту 30 червня 1920


Статус 1 листопада 1923 року проданий на брухт


Бойовий досвід Мексиканська революція
* Американська окупація Веракруса
Перша світова війна


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 15 188 т (стандартна)
16 352 т (стандартна)


Довжина 134 м (загальна)


Ширина 23 м


Осадка 7 м


Бронювання Головний пояс: 152—279 мм
Палуба: 50-76 мм
Башти головного калібру: 305 мм
Барбети: 254 мм
Бойова рубка: 229 мм


Технічні дані
Рухова установка 12 парових машин Babcock & Wilcox
2 парові котли


Гвинти 2 гвинти


Потужність 19 000 к.с. (14 000 кВт)


Швидкість 19 вузлів (35 км/год)


Екіпаж 812 офіцерів та матросів


Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 330-мм гармати 12"/40
8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45
12 × 152-мм гармат 6"/50
20 × 76-мм універсальних гармат 3"/50
12 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss


Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати


«Род-Айленд» (англ. USS Rhode Island (BB-17) — американський пре-дредноут типу «Вірджинія» та перший корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Род-Айленд.

«Род-Айленд» був закладений 1 травня 1902 року на верфі компанії Fore River Shipyard у Квінсі, де 17 травня 1904 року корабель був спущений на воду. 19 лютого 1906 року він увійшов до складу ВМС США.

Історія службиРедагувати

 
Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року)

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Род-Айленда» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу[Прим. 1][1], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців[Прим. 2]. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела
  1. JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Albertson, Mark (2007). They'll Have to Follow You!: The Triumph of the Great White Fleet. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing & Enterprises. ISBN 978-1-60462-145-7.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1.
  • Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
  • Jones, Jerry W. (1998). U.S. Battleship Operations in World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.