«Альбемарль» (англ. HMS Albemarle (1901) — британський пре-дредноут типу «Дункан» часів Першої світової війни, п'ятий корабель Королівського флоту Великої Британії з таким ім'ям на честь Джорджа Монка, герцога Альбемарль, видатного англійського флотоводця й адмірала, архітектора Реставрації королівської влади в Англії.

«Альбемарль»
HMS Albemarle (1901)
Пре-дредноут «Альбемарль». 1914
Служба
Тип/клас Пре-дредноут типу «Дункан»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь п'ятий корабель флоту на ім'я «Альбемарль», названий на честь Джорджа Монка, герцога Альбемарль
Корабельня Велика Британія Chatham Dockyard, Чатем
Замовлено 1900
Закладено 10 липня 1899
Спущено на воду 21 березня 1901
Введено в експлуатацію 8 жовтня 1903
На службі 19031920
Статус 18 лютого 1920 року проданий на брухт
Бойовий досвід Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 13 966 тонн (стандартна)
15 400 тонн (повна)
Довжина 132 м (загальна)
Ширина 23,01 м
Осадка 7,85 м
Бронювання Головний пояс: 178 мм
Палуба: 51–25 мм
Башти головного калібру: 254—203 мм
Барбети: 279—102 мм
Переборки: 279—178 мм
Каземати: 152 мм
Бойова рубка: 305 мм
Технічні дані
Рухова установка 24 водотрубних котли Belleville
2 парові турбіни
Гвинти 2 гребних гвинти
Потужність 18 000 к.с. (13 000 кВт)
Швидкість 19 вузел (35 км/год)
Автономність плавання 6 070 морських миль (11 240 км) при швидкості 10 вузлів (18,5 км/год)
Екіпаж 720 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 305-мм гармати Armstrong Whitworth
12 (12 × 1) × 152-мм гармат BL 6-inch Mk VII
10 × 76-мм корабельних гармат QF 12-pounder 12 cwt
6 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння 4 × 457-мм торпедних апарати

«Альбемарль» був закладений 10 липня 1899 року на корабельні Chatham Dockyard в Чатемі. 21 березня 1901 року він був спущений на воду, а 8 жовтня 1903 року увійшов до складу Королівського флоту Великої Британії.

Кар'єра «Альбемарля» була досить спокійною. Перші роки своєї служби, з 1903 по 1905 рік, пре-дредноут провів на Середземноморському флоті, згодом його перевели до Флоту Каналу. У 1907 році переведений до складу Атлантичного флоту; на початку 1910 року перейшов до Домашнього флоту спочатку у складі 4-ї бойової ескадри, а потім 6-ї бойової ескадри. На ранніх етапах Першої світової війни корабель служив у Великому флоті в Північному патрулі. Пізніше його відправили до Мурманська в Росії для охорони та виконання криголамних обов'язків протягом більшої частини 1916 року. Повернувшись до Англії, «Альбемарль» пройшов ремонт і до кінця війни перебував у резерві. Знятий з експлуатації у квітні 1919 року, він був розібраний у 1920 році.

Історія служби ред.

Перша світова війна ред.

На серпень 1914 року, коли почалася Перша світова війна, спочатку передбачалося, що «Альбемарль» і лінкори «Агамемнон», «Корнуолліс», «Дункан», «Ексмут», «Рассел» і «Вендженс» сформують 6-ту бойову ескадру і будуть служити у флоті Каналу, де вони повинні були патрулювати Ла-Манш і прикривати передислокацію британського експедиційного корпусу до Франції. Проте також існували плани щодо приєднання 6-ї бойової ескадри до Великого флоту, і коли почалася війна, головнокомандувач Великим флотом адмірал сер Джон Джелліко попросив, щоб «Альбемарль» та чотири вцілілі однотипні кораблі типу «Дункан» («Корнуолліс», «Дункан», «Ексмут» і «Рассел») перевели до 3-ї бойової ескадри Великого флоту для патрулювання, щоб заповнити нестачу крейсерів Великого флоту. Відповідно, 6-та бойова ескадра була тимчасово скасована, і 8 серпня 1914 року «Альбемарль» приєднався до 3-ї бойової ескадри в Скапа-Флоу і діяв з крейсерами Великого флоту в Північному патрулі.

«Альбемарль» та чотири пре-дредноути типу «Дункан», а також лінійні кораблі класу «Кінг Едвард VII» були тимчасово передані флоту Каналу 2 листопада 1914 року, щоб підсилити цей флот перед загрозою німецького Імперського флоту в районі дії флоту Каналу. Наступного дня німецький флот здійснив рейд на Ярмут; у той час «Альбемарль» та решта 3-ї ескадри були розсіяні на Північному патрулі, і тому не змогли вчасно відреагувати на німецьку атаку. 13 листопада 1914 року кораблі класу «Кінг Едуард VII» повернулися до Великого флоту, але «Альбемарль» та інші «Дункани» залишилися у флоті Каналу, де 14 листопада 1914 року сформували 6-ту бойову ескадру. Ця ескадра отримала місію здійснення артилерійських обстрілів баз німецьких підводних човнів на узбережжі Бельгії. 14 листопада 1914 року кораблі перевели до Дувра. Однак через відсутність протичовнового захисту в Дуврі, особливо після того, як протичовнові загородження в гавані було знищено внаслідок шторму, ескадра повернулася до Портленда 19 листопада. Ескадрі визначили завдання захисту від спроби німецького флоту висадити війська вторгнення на Британські острови.

У листопаді 1915 року «Альбемарль» отримав наказ перейти до Середземного моря з дивізією 3-ї бойової ескадри, до складу якої також входили лінкори «Гіберніа» (флагман), «Нью Зіланд» і «Рассел». Кораблі вийшли зі Скапа-Флоу 6 листопада 1915 року, але зіткнулися з надзвичайно суворою погодою тієї ночі в Пентленд-Ферт. «Альбемарль», важко навантажений запасними боєприпасами, зазнав серйозних пошкоджень рано 7 листопада в бурхливому морі, його носовий міст змило, убивши весь персонал мосту. Передня надбудова також була сильно постраждала через непогоду.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела

Посилання ред.

Література ред.

  • Burt, R. A. (2013) [1988]. British Battleships 1889—1904. Barnsley: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-173-1.
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Friedman, Norman (2015). The British Battleship 1906—1946. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-225-7.