Спар
| Спар | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Спар біля берегів Сардинії
| ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Sparus aurata Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||
 Sparus aurata — карта поширення | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Спар,[1] також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Єдиний представник роду Sparus. Морська, океанодромна, демерсальна риба, сягає довжини 70 см.
Поширення ред.
Поширені у східній Атлантиці від Британії та Гібралтару до Кабо-Верде, навколо Канар[2]. Зустрічається у Середземному морі[3], а також у Чорному морі біля берегів Болгарії, Румунії, Росії та Туреччини[4]. Біля берегів України відомі лише поодинокі знахідки біля берегів Криму[5].
Спосіб життя ред.
Спар є протоандрічним гермафродитом.
Раціон ред.
Живиться переважно рибою, ракоподібними, молюсками. Також може споживати морські водорості.
Значення ред.
Важливий промисловий об'єкт, відомий також під торговою маркою дорада, або дорадо. Є частиною традиційної каталанської кухні, популярним об'єктом марикультури в Каталонії і взагалі у Середземномор'ї.
Гастрономія ред.
Є частиною традиційної кухні усіх приморських народів у багатьох частинах світу. Готувати цю рибу можна абсолютно будь-яким способом або навіть споживати сирою, з будь-яким гарніром і майже будь-якими соусами. Смак схожий на смак лаврака, тому у всіх рецептах ці риби взаємозамінні.
Спара оцінять любителі здорового способу життя та прихильники низькожирових дієт, оскільки в середньому ця риба містить всього 1,8 гр жирів на 100 г філе.
Посилання ред.
- ↑ Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
- ↑ Bauchot, M.-L. and J.-C. Hureau, 1990. Sparidae. p. 790–812. In J.C. Quero, J.C. Hureau, C. Karrer, A. Post and L. Saldanha (eds.) Check-list of the fishes of the eastern tropical Atlantic (CLOFETA). JNICT, Lisbon; SEI, Paris; and UNESCO, Paris. Vol. 2.
- ↑ Hureau, J.-C., 1991. La base de données GICIM: Gestion informatisée des collections ichthyologiques du Muséum. p. 225–227. In Atlas Préliminaire des Poissons d'Eau Douce de France. Conseil Supérieur de la Pêche, Ministère de l'Environnement, CEMAGREF et Muséum national d'Histoire naturelle, Paris.
- ↑ Bauchot, M.-L., 1987. Poissons osseux. p. 891–1421. In W. Fischer, M.L. Bauchot and M. Schneider (eds.) Fiches FAO d'identification pour les besoins de la pêche. (rev. 1). Méditerranée et mer Noire. Zone de pêche 37. Vol. II. Commission des Communautés Européennes and FAO, Rome.
- ↑ Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ, 2011. — 422 с.
Джерела ред.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Sparus aurata на FishBase. Версія за December 2012 року.
|
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |