Окунеподібні
Окунь жовтий (Perca flavescens)
Окунь жовтий (Perca flavescens)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Bleeker, 1859
Посилання
Вікісховище: Perciformes
Віківиди: Perciformes
EOL: 5184
ITIS: 167640
NCBI: 8111
Fossilworks: 35920

Окунеподібні (Perciformes) — ряд променеперих риб, що включає близько 40 % видів кісткових риб. Налічується понад 6000 видів і близько 150 родин цього ряду. Характерні особливості: частина променів плавців має вид нерозчленованих гострих шпильок, черевні плавці зазвичай розташовані під грудними, а іноді і попереду них; плавальний міхур не сполучається з кишечником.

Огляд родин ред.

У ряд входить родина Окуневі, що налічує близько 160 видів, багато з яких мають важливе промислове значення. Зокрема, судаки, декілька видів яких живуть у басейні Чорного моря. Деякі з них постійно мешкають у річках, інші — в морях, треті є напівпрохідними рибами, що виходять з річок у море. Окуні (Perca) широко розповсюджені в річках та озерах помірного поясу північної півкулі. Також є об'єктами промислу.

Родина Анабасові (Anabantidae) — своєрідні риби, характерні наявністю мішковидного виросту зябрової порожнини, що служить для тимчасового дихання повітрям. Ці риби, наприклад, повзун індійський (Anabas testudineus), нерідко виповзають на берег й навіть залізають на дерева. Мешкають у прісних і солонуватих водоймах тропічної Африки, Азії та островів Малайського архіпелагу. Деякі види використовуються як акваріумні рибки.

Родина Скумбрієві (Scombridae) — морські, головним чином тропічні риби, що населяють товщу води відкритих частин моря. Мають поширення в Балтійському й Чорному морях. Широко мігрують. Важливий об'єкт промислу (особливо в Чорному морі) — скумбрія атлантична (Scomber scombrus).

Систематично наближені до скумбрій тунці (Thunnus). Вони розповсюджені в прибережних і відкритих водах Світового океану на північ до узбережжя Скандинавії й на південь до південної околиці Африки і Австралії. Деякі тунці здатні розвивати швидкість до 90 км/год. У зв'язку з цим бокові м'язи їхнього тіла мають виключно розвинену систему кровоносних судин, що живить ці м'язи. Тунці — також важливий об'єкт промислу.

Родина Бичкові (Gobiidae) — невеликі, частіше прибережні морські, рідше прісноводні риби. Характерні злиття черевних плавців у присмоктувальну воронку. Ведуть придонний образ життя, харчуються донними безхребетними. В деяких видів самці під час розмноження влаштовують гнізда для відкладання самицями ікри, яку вони охороняють. У Чорному, Азовському морях є об'єктами промислу.

Родина Цихлові (Cichlidae) містить велику кількість різноманітних видів риб. Уже описано близько 1300 видів, а разом з іще не описаними видами загальна кількість видів досягає 1900, що робить її однією з трьох найбільших родин хребетних.

Таксономія ред.

Класифікація цієї групи спірна. Раніше група вважалася майже повністю парафілетичною. Можливо такі ряди, як Scorpaeniformes, Tetraodontiformes і Pleuronectiformes, мають бути включені до цього ряду у якості підрядів. Деякі із підтверджених підрядів на даний час є парафілетичними. Ми приводимо таксономію у відповідності із останнім виданням Риби світу.[1][2][3]

 
Експозиція окунеподібних у Національному музеї природознавства
 
Pomacanthus semicirculatus
Nelson 2006[1] Betancur-Rodriguez et al. 2016[4]

Примітки ред.

  1. а б Nelson, J. S. (2006). Fishes of the World (вид. 4). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. ISBN 978-0-471-25031-9. 
  2. Froese R., Pauly D. (eds.) (2015). Ряд Perciformes на FishBase. Версія за August 2015 року.
  3. ADW: Perciformes. animaldiversity.ummz.umich.edu. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 9 лютого 2020. 
  4. R. Betancur-Rodriguez, E. Wiley, N. Bailly, A. Acero, M. Miya, G. Lecointre, G. Ortí: Phylogenetic Classification of Bony Fishes — Version 4 [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] (2016)

Джерела ред.