Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Indarctos
Час існування: міоцен (11,1 — 5,3 млн років тому)
Череп I. atticus
Череп I. atticus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ведмедеві (Ursidae)
Підродина: Ailuropodinae
Рід: Indarctos
Pilgrim, 1913
Indarctos salmontanus
Pilgrim, 1913
Види

I. punjabensis (Lydekker, 1884)
I. zdanskyi (Qiu & Tedford, 2003)[1]
I. sinensis (Zdansky, 1924)
I. vireti (Villalta & Crusafont, 1943)
I. arctoides (Deperet, 1895)
I. anthracitis (Weithofer, 1888)
I. salmontanus (Pilgrim, 1913)
I. atticus (Weithofer, 1888)
I. bakalovi (Kovachev, 1988)
I. lagrelli (Zdansky, 1924)
I. oregonensis (Merriam et al., 1916)
I. nevadensis (Macdonald, 1959)[2]

Посилання
Вікісховище: Indarctos
Fossilworks: 41315

Indarctos — вимерлий рід ведмедевих, представники якого мешкали на території Північної Америки, Європи та Азії протягом міоцену, приблизно 11,1 — 5,3 млн років тому. Найстарішого представника цього виду було знайдено в Аризоні (~ 11,1—7,7 млн років), а наймолодшого — в Казахстані. У Північній Америці представники цього роду жили поруч з представниками іншого вимерлого роду Plionarctos.

Бакулюм Indarctos arctoides.

Класифікація

ред.

Морфологічно представники цього роду були досить примітивні, тому за різними класифікаціями Indarctos розглядається або як предок справжніх ведмедевих, або як представник базальної до ведмедевих клади. Вчені висували різні гіпотези щодо класифікації цього роду:

Види

ред.

Виділяють низку представників роду Indarctos, однак більшість з них відомі лише за фрагментарними рештками, що не дають науковцям достатньої інформації про їх анатомію і спосіб життя. При описанні видів часто не береться до уваги наявність статевого диморфізму, палеогеографічної й індивідуальної мінливості, тому багато видів є сумнівними з таксономічної точки зору.

Деякі види роду Indarctos:

  • I. arctoides. Цей вид був рослиноїдним. Він, імовірно, був предком I. punjabensis.
  • I. punjabensis Цей вид є наймолодшим і останнім видом роду Indarctos. Він був поширений 6,3–6,5 млн років тому по всій Євразії. Він відомий за рештками. знайденими в Казахстані, Пакистані та Китаї. Він походить від більш раннього I. arctoides, однак був всеїдним і більшим за розмірами. Він вимер в кінці міоцену[6].

Примітки

ред.
  1. Qiu, Zhan-Xiang; Tedford, R. H. (2003). Shānxī bǎo dé yìndù xióngyīxīn zhǒng 山西保德印度熊一新种 [A New Species of *Indarctos* from Baode, China] (PDF). Vertebrata PalAsiatica. 41 (4): 278—288. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2018. Процитовано 28 травня 2021.
  2. MacDonald, J. R. (1959). The Middle Pliocene Mammalian Fauna from Smiths Valley, Nevada. Journal of Paleontology. 33 (5): 872—887. JSTOR 1300922.
  3. J. Chorn and R. S. Hoffman. 1978. Ailuropoda melanoleuca. Mammalian Species 110:1-6
  4. Hunt, R. M. (1998). «Ursidae». Jacobs, Louis; Janis, Christine M.; Scott, Kathleen L., eds. Evolution of Tertiary Mammals of North America: Volume 1, Terrestrial Carnivores, Ungulates, and Ungulate like Mammals. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 174—195. ISBN 0521355192.
  5. M. J. Salesa, M. Antón, S. Peigné and J. Morales. 2006. Evidence of a false thumb in a fossil carnivore clarifies the evolution of pandas. Proceedings of the National Academy of Sciences 103(2):379-382
  6. Late Miocene Indarctos (Carnivora: Ursidae) from Kalmakpai Locality in Kazakhstan. www.zin.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 22 грудня 2020.