Відкрити головне меню
«Каміча Нера»
Camicia Nera
Camicia Nera (cacciatorpediniere).jpg
Італійський ескадрений міноносець «Каміча Нера»
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Сольдаті»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Порт приписки Таранто
На честь чорносорочечник[1]
Корабельня Odero-Terni-Orlando, Ліворно
Закладено 21 січня 1937
Спущено на воду 8 серпня 1937
Введено в експлуатацію 30 червня 1938
На службі 19381949
Перейменований «Артилері»
Виведений зі складу флоту 29 січня 1949
Статус у 1949 році переданий за умовами Паризького мирного договору як військові репарації до ВМФ СРСР
Бойовий досвід Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля Калабрії
Операція «Грог»
Битва у затоці Сидра (1941)
Операція «П'єдестал»
Операція «Гарпун»
Бій біля Скеркі-Бенк
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 850 тонн (стандартна)
2 580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к.с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2 200 миль (3 540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
64 морських мін
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935
«Ловкий»


Служба
Держава прапора СРСР СРСР
Належність Naval Ensign of the Soviet Union (1950–1991).svg ВМФ СРСР
На службі 19491960
Переданий 23 січня 1949
Прийнятий 24 лютого 1949
Перейменований ЦЛ-58/КВН-11
Перекваліфікований корабель-мішень/корабель повітряного спостереження
Виведений зі складу флоту 27 березня 1960
Статус розібраний на металобрухт
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Каміча Нера» (італ. Camicia Nera) — військовий корабель, ескадрений міноносець 1-ї серії типу «Сольдаті» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни та радянського ВМФ у післявоєнний час.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Схематичне зображення ескадреного міноносця «Каміча Нера»
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Радянський есмінець «Ловкий» на рейді військово-морської бази в Батумі

ІсторіяРедагувати

«Каміча Нера» закладений 21 січня 1937 на верфі компанії Odero-Terni-Orlando в Ліворно. 30 червня 1938 увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Негайно після введення до строю есмінець узяв участь у двох місіях під час громадянської війни в Іспанії. У травні 1939 року брав участь у військово-морському параді в Неаполі на честь візиту принца Югославії Павла, регента Королівства Югославії.

На час вступу Італії у Другу світову війну «Каміча Нера» перебував у складі XI ескадри есмінців, разом з однотипними «Артилері», «Женіере» та «Авіере».

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився у бою біля Калабрії, під час нападу британського флоту на Геную та Спецію, у першій битві у затоці Сидра та бою біля Скеркі-Бенк, супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

30 липня 1943 року, після повалення фашистського режиму та капітуляції Італії, перейменований на «Артилері», на честь однотипного загиблого есмінця, що затонув у битві біля мису Пассеро.

Після проголошення перемир'я корабель відплив з порту Ла-Спеції з рештою італійського флоту (лінкори «Італіа», «Вітторіо Венето», «Рим»; легкі крейсери «Джузеппе Гарібальді», «Аттіліо Реголо», Дука дельї Абруцці», «Еудженіо ді Савойя», «Емануеле д'Аоста», «Раймондо Монтекукколі», есмінці «Веліте», «Фучільере», «Мітральере», «Карабініере», «Леджіонаріо», «Альфредо Оріані» та «Грекале») на Мальту, де 11 вересня у Марсашлокк кораблі здалися союзникам. 14 вересня «Артилері» відплив з частиною італійського флоту до Александрії.

Наприкінці 1948 року визначений одним з бойових кораблів італійського флоту, що мали бути за умовами Паризького мирного договору передані як військові репарації до ВМФ СРСР. 21 січня 1949 прибув до Одеси, 23 січня 1949 прийнятий радянським екіпажем від Італії і 24 лютого 1949 року включений до складу Чорноморського флоту.

30 листопада 1954 виведений з бойового складу, роззброєний і переформований спочатку на корабель-мішень і 17 жовтня 1955 на корабель повітряного спостереження, а 27 березня 1960 виключений зі списків суден ВМФ у зв'язку з передачею до відділу фондового майна для переробки на метал.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. IV: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 10 giugno 1940 al 31 marzo 1941, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1959.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre alla fine del conflitto, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1971.
  • Andris J. Kursietis — La Regia Marina 1919–1945: The order of battle and Admirals of the Royal Italian Navy