Відкрити головне меню
Рома
Roma
RM Roma.jpg
Схема лінкору «Рома»
Служба
Тип/клас лінійний корабель
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Корабельня Cantieri Riuniti dell'Adriatico
Закладено 18 вересня 1938
Спущено на воду 9 червня 1940
Введено в експлуатацію 14 червня 1942
21 серпня 1942
Виведений зі складу флоту 9 вересня 1943
Статус потоплений неподалік Сардинії радіокерованими протикорабельними ракетами Fritz X, запущеними німецькими бомбардувальниками Do 217
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна 43.624 т
максимальна 45.752 т
Довжина 232,4 м (ватерлінія)
240,7 м
Ширина 33 м
Осадка 10,5 м
Технічні дані
Рухова установка 8 мазутних парових котлів
4 парових турбіни Satz Belluzzo
Гвинти 4
Потужність 138 035 к.с.
Швидкість 31,4 вузлів (57,4 км/год)
Автономність плавання 3920 морських миль (при 20 вузлах)
Екіпаж 1830
Озброєння
Артилерія 9 × 381-мм[1] (3×3)
12 × 152-мм (4×3)
Зенітне озброєння 12 × 90-мм[2] (12×1)
40 × 37-мм[3] (20×2)
60 × 20-мм[4] (30×2)
Авіація 3×IMAM Ro.43 / Reggiane Re.2000 Falco[5]

Рома (італ. Roma) — італійський лінкор типу «Літторіо»[6] періоду Другої світової війни, що був затоплений 9 вересня 1943 німецькими радіокерованими бомбами. Названий на честь столичного міста Рим.

ІсторіяРедагувати

 
Лінкор «Рома». До вересня 1943

Після Першої світової війни Королівські військово-морські сили Італії не проводили будівництва нових лінкорів, обмежившись модернізацією існуючих. Для отримання домінуючої позиції в акваторії Середземного моря 1936 Італія не підписали Другий лондонський морський договір[7], що не обмежувало параметрів нових лінкорів, першу пару яких спустили на воду 1937 року.

У корабельні Cantieri Riuniti dell'Adriatico біля Трієсту заклали 18 вересня 1938 третій лінкор класу Littorio, який був на 3 метри довшим за перші два лінкори даного класу і мав на 426 т більшу водотоннажність. 9 червня 1940 він був спущений на воду і після доробки 14 червня 1942 прийнятий до складу Regia Marina. Крім нього було закладено ще один лінкор, який не добудували до завершення війни. Ця друга пара лінкорів задумувалась як відповідь на будівництво французьких лінкорів класу Richelieu[8].

СлужбаРедагувати

 
Головний калібр лінкору
 
Вибух лінкору «Рома». 9 вересня 1943
 
Схема переходу італійських кораблів і загибелі лінкору «Рома»

Лінкор був прийнятий до складу 9-дивізії флоту 21 серпня 1942 після завершення конвойних операцій «Гарпун» і «Вігорос». Загалом він провів у складі флоту 15 місяців, пройшов 2490 миль за 133 години у 20 виходах в море. На той час вже була вирішена доля Північної Африки. Розпочались бомбардування портів на півдні Італії, через що лінкори були переведені на північ Італії. Через брак палива вони практично не виходили з баз для проведення операцій на морі. При бомбардуванні 5 червня 1943 бази Ла-Спеція був пошкоджений 900-кг бронебійними авіабомбами з Boeing B-17 Flying Fortress. Одна з них пробила палубу і борт з правої сторони і вибухнула у воді, пошкодивши 32 м² підводного борту, інша вибухнула біля лівого борту, утворивши пробоїну у 30 м². Корабель набрав 2350 т забортної води і залишився на плаву. У ніч 23/24 червня одна бомба вибухнула на 3 башті, не завдавши значних пошкоджень, друга пробила палубу на кормі, пошкодивши внутрішні приміщення. Лінкор перевели до Генуї, де його ремонтували впродовж 1-13 серпня.

10 липня 1943 розпочалась десантна операція в Сицилії, внаслідок чого 25 липня 1943 в Італії було усунуто від влади Беніто Муссоліні. Новий уряд П'єтро Бадольо розпочав перемовини про капітуляцію. 8 вересня 1943 його було оприлюднено і згідно п.4 кораблі Regia Marina мали перейти на Мальту для здачі союзникам. Вранці 9 вересня кораблі вийшли з бази Ла-Спеція під командуванням адмірала Карло Бергаміні, який обрав лінкор «Рома» за флагман угрупування з 3 лінкорів, 3 крейсерів, 8 есмінців, до яких приєднались в морі 3 крейсери з Генуї.

ЗагибельРедагувати

О 9:45 італійські кораблі були виявлені біля узбережжя Корсики літаками Люфтваффе. Близько 15:00 їх атакували бомбардувальники, які не досягнули успіху. Близько 15:50 неподалік Сардинії кораблі атакували бомбардувальники Do 217[9], що вилетіли з Істр у Франції. Вони були озброєні радіокерованими планерними бомбами Fritz X[en] вагою понад 1400 кг. О 15:52 одна з бомб потрапила по правому борту у центральну частину лінкору «Рома», пробивши усі палуби і вибухнувши у воді. Через пробоїну вода затопила кормове машинне відділення, 7 і 8 котельні відділення, третю електростанцію, через що виникли короткі замикання і пожежі у кормовій частині. Лінкор втратив хід і вийшов з бойової лінії кораблів. О 15:55 у правий борт попала друга бомба, пошкодивши носове машинне відділення. Розпочалась пожежа, внаслідок якої вибухнув носовий боєзапас головного калібру лінкору. Другу башту викинуло за борт корабля, а корпус лінкору переламався біля носової надбудови.

О 16:11 лінкор «Рома» перехилився на правий борт, перекинувся і затонув разом з 1326 моряками з екіпажу в 1948 осіб. Загинув адмірал К.Бергаміні разом з своїм штабом. 622 моряки підібрали інші кораблі.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Garzke, William H.; Dulin, Robert O. (1985). Battleships: Axis and Neutral Battleships in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-101-3. OCLC 12613723. (англ.)
  • Haworth, R.B. «Search results for „6114073“ (Roma)» (Click on link for ship data). Miramar Ship Index. New Zealand Ship & Marine Society (Inc). Retrieved 21 November 2009. (англ.)
  • Knox, MacGregor (1982). Mussolini Unleashed, 1939—1941: Politics and Strategy in Fascist Italy's Last War. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-23917-6. OCLC 7775314. (англ.)
  • Mattesini, Francesco (2002). La Marina e l'8 settembre. Roma: Ufficio Storico della Marina Militare. OCLC 61487486. (італ.)
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea, 1939—1945: The Naval History of World War Two. Annapolis, Maryland: US Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2. (англ.)
  • Whitley, M.J. (1998). Battleships of World War Two: An International Encyclopedia. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-184-X. OCLC 40834665. (англ.)
  • Wade, Frank (2005) [1994]. A Midshipman's War: A Young Man in the Mediterranean Naval War 1941—1943. Victoria, British Columbia: Trafford. ISBN 1-4120-7069-4. OCLC 64344050. (англ.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати