Відкрити головне меню
«Еудженіо ді Савойя»
Eugenio di Savoia
Destructor italià Eugenio di Savoia.jpg
Італійський легкий крейсер «Єудженіо ді Савойя»
Служба
Тип/клас Легкий крейсер типу «Дука д'Аоста»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Порт приписки Неаполь, Ла-Спеція
На честь полководця Священної Римської імперії франко-італійського походження, генералісимуса Євгенія Савойського
Верф Ansaldo, Генуя
Закладено 6 липня 1933 року
Спущено на воду 16 березня 1935 року
Введено в експлуатацію 16 червня 1936 року
На службі 19361951 роки
Виведений зі складу флоту 26 червня 1951 року
Статус переданий Греції через репарації 1 липня 1951 року
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Бій біля Калабрії
Мальтійські конвої
Операція «Гарпун»
Операція «П'єдестал»
Параметри
Тоннаж 10 357 тонн (стандартна)
10 843 тонн (повна)
Довжина 186,9 м
Ширина 17,5 м
Висота 6,5 м
Бронювання Пояс: 70 мм
Башти: 90 мм
Палуба: 35 мм
Бойова рубка: 100 мм
Технічні дані
Силова установка 2 × парових турбіни Parsons-Belluzzo
8 × парових котлів Yarrow
Гвинти 2
Потужність 110 000 к.с.
Швидкість 36,5 вузлів (67,6 км/год)
Дальність плавання 3 900 миль (7 223 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 578 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) × 152-мм гармат OTO/Ansaldo 152/53
Торпедно-мінне озброєння 6 (3 × 2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 6 (3 × 2) × 100-мм зенітних гармат 100 mm/47 OTO
8 (4 × 2) × 37-мм зенітних гармат Breda 37/54
8 (4 × 2) × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda 1931
Авіація 2 гідролітака IMAM Ro.43
«Еллі ΙΙ»
Κ/Δ Έλλη II


Служба
Тип/клас Легкий крейсер типу «Дука д'Аоста»
Держава прапора State Flag of Greece (1863-1924 and 1935-1973).svg Королівство Греція
Належність Flag of Greece.svg Королівські ВМФ Греції
На честь битви при Еллі
На службі 19511965 роки
Прийнятий 1 липня 1951 року
Виведений зі складу флоту 1965 рік
Статус проданий на брухт у 1972 році
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Еудженіо ді Савойя» (італ. Eugenio di Savoia) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Дука д'Аоста» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни та післявоєнний час у складі Грецьких ВМС.

Зміст

Історія створенняРедагувати

«Еудженіо ді Савойя» був закладений 6 липня 1933 року на верфі компанії Ansaldo в Генуї. Спущений на воду 16 березня 1935 року, 16 червня 1936 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія службиРедагувати

Після проведення випробувань та курсу бойової підготовки «Еудженіо ді Савойя» був зарахований до складу 7-ї дивізії крейсерів. Брав участь у підтримці франкістів під час громадянської війни в Іспанії, супроводжуючи транспорти зі зброєю та проводячи розвідку.

Наприкінці 1938 року був запланований кругосвітній похід крейсерів «Дука д'Аоста» та «Еудженіо ді Савойя». 5 листопада 1938 року крейсери вийшли з Неаполя. Вони перетнули Атлантику та відвідали низку портів Південної Америки та країн басейну Карибського моря. Але через загострення ситуації в Європі у березні 1939 року кораблі були відкликані в Італію.

Друга світова війнаРедагувати

Після вступу Італії у Друг світову війну у червні 1940 року «Еудженіо ді Савойя» брав участь у бою біля Калабрії. Наприкінці серпня брав участь в операції по протидії британській операції з постачання Мальти. Надалі крейсер здійснював нечасті виходи в море для навчань та міжбазових переходів. У грудні 1940 року разом з крейсером «Раймондо Монтекукколі» та есмінцями типу типу «Навігаторі» обстріляв грецькі позицію поблизу Лукова.

У квітні-червні 1941 року крейсер брав участь у постановці мінних полів у Сицилійській протоці та поблизу Триполі. Восени крейсер пройшов поточний ремонт, який закінчився у березні 1942 року.

В березні-квітні 1942 року «Еудженіо ді Савойя» брав участь в операціях з проводки конвоїв у Північну Африку. У червні 1942 року крейсер брав участь в операціях «Гарпун» та «Вігорос». У серпні він брав участь в операції «Меццо Агосто» з перехвату британського конвою «П'єдестал».

У другій половині 1942 року активність італійського флоту різко знизилась через паливну кризу, і «Еудженіо ді Савойя» практично не виходив у море. 4 грудня крейсер перебував на рейді Неаполя, американська авіація атакувала місто та порт. Під час атаки крейсер був пошкоджений, ремонт тривав до кінця березня 1943 року.

4-5 серпня 1943 року «Еудженіо ді Савойя» та «Раймондо Монтекукколі» здійснювали нічний пошук біля узбережжя Сицилії, під час якого відбулось зіткнення з кораблями союзників.

Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року «Еудженіо ді Савойя» прибув на Мальту, 16 вересня він був переведений в Александрію. Надалі «Еудженіо ді Савойя» використовувався як навчальний корабель.

Післявоєнна службаРедагувати

На Паризькій мирній конференції 1947 року було вирішено, що крейсер «Еудженіо ді Савойя» має бути переданий Греції як репарація. Виконання цього рішення затягнулось, і лише 1 липня 1951 року корабель був включений до складу ВМС Греції. Він був останнім італійським кораблем, переданим по репарації.

У складі ВМС Греції корабель отримав ім'я «Еллі ΙΙ», на честь крейсера «Еллі», потопленого італійським підводним човном «Дельфіно» 15 серпня 1940 року. На крейсері «Еллі» король Греції Павло I здійснив візити в Туреччину, Югославію, Францію та Ліван[1].

Крейсер прослужив до 1965 року, після чого був виключений зі складу флоту та переобладнаний на плавучу тюрму.

У 1973 році корабель був проданий на брухт та розібраний у 1973-1974 роках.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Трубицын С. Лёгкие крейсера Италии. Часть II. (1930-1974) , С.-Пб.: издатель Р.Р. Муниров, 2008, 76 с.:илл.; ISBN 978-5-98830-029-8 (рос.)
  • Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910–2005. — Минск, Харвест, 2007.
  • M. J. Whitley. Cruisers of World War Two. An international encyclopedia. — London, Arms & Armour, 1995.
  • Smithn P.C. Dominy J.R. Cruisers in Action 1939–1945. — London: William Kimber, 1981.
  • Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale, Milano, A. Mondadori, 1987. ISBN 978-88-04-43392-7