Яма́шіта Томою́кі (яп. 【山下奉文】, やましたともゆき; 8 листопада 1885(18851108) — 23 лютого 1946) — японський державний і військовий діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал (1943). Учасник японсько-китайської (19371945) і тихоокеанської воєн (19411945), складових Другої світової війни. Керував військами в Маньчжурії, Китаї, Малайзії, Сингапурі та Філіппінах. Вшановувався як національний герой за блискавичне взяття Сингапуру (1942). Прізвисько — «малайський тигр».

Ямашіта Томоюкі
яп. 山下奉文
Yamashita Tomoyuki.jpg
Народився 8 листопада 1885(1885-11-08)[1][2][…]
Коті, Японія
Помер 23 лютого 1946(1946-02-23)[1][2][…] (60 років)
Маніла, Філіппіни
·повішення
Поховання Тама[d]
Країна Flag of Japan (1870–1999).svg Японія
Діяльність офіцер
Alma mater Вища військова академія армії Японії і Cagayan National High Schoold
Знання мов японська[4]
Учасник Японсько-китайська війна і Друга світова війна
Роки активності з 1905
Посада генерал-губернатор Філіппінd
Військове звання генерал
Нагороди
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
Військова медаль 1918-1920
Медаль Перемоги (Великобританія)
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Медаль Китайського інциденту 1931 Медаль Китайського інциденту 1937
Орден Священного скарбу 2 класу Орден Золотого шуліки 1 класу Орден Золотого шуліки 3 класу
Орден Вранішнього сонця 1 класу
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Великий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Командорський Хрест ордена Корони Румунії
Орден німецького орла
Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

БіографіяРедагувати

Народився у селі Осуґі (сучасне містечко Отойо) префектури Коті. Випускник Військової академії армії (1905) й Вищої військової академії армії (1916).

Розпочав службу в 11-му піхотному полку1906), командир роти (з 1916). З 1917 року працював у Генеральному штабі армії. Помічник військового аташе в Швейцарії (1919), Німеччині (1921), аташе в Австрії та Угорщині (1927), голова авіаційної інспекційної групи до Німеччини (1940). Викладач Вищої військової академії (з 1926), працівник Міністерства армії1932). Був симпатиком організаторів інциденту 26 лютого 1936 року.

Командир 3-го піхотного полку1 серпня 1930), 40-ї піхотної бригади10 березня 1936), китайської змішаної бригади (з 26 серпня 1937), штабу Північнокитайського фронту15 липня 1938), 4-ї дивізії23 вересня 1939), 25-ї армії6 листопада 1940), 1-го фронту (1 липня 1942 — 26 вересня 1944)[5], 14-го фронту (26 вересня 1944 — 15 серпня 1945)[6]. Радник Військової ради9 червня 1940).

3 вересня 1945 року після капітуляції Японії у Другій світовій війні здався у полон противнику в Багіо, Філіппіни. 29 жовтня був притягнутий американцями до Манільського військового трибуналу за «військові злочини». Визнаний винним за вбивства цивільного населення в Сингапурі й Манілі. Хоча ці вбивства були скоєні японськими вояками самовільно, без вказівок генерала, його бездіяльність як їхнього командира була визнана злочинною (так званий «стандарт Ямашіти», англ. Yamashita standard). Отримав смертний вирок 7 грудня 1945 року. Страчений через повішення.

З 1959 року вшановується як шінтоїстське божество у святилищі Ясукуні, Токіо, Японія.

ВислугаРедагувати

НагородиРедагувати

Японська імперіяРедагувати

Маньчжурська державаРедагувати

  • Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
  • Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

Інші країниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. 第一方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014. 
  6. 第十四方面軍. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 23 листопада 2014. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати