Відкрити головне меню

Васи́ль Віта́лійович Шульгі́н (13 січня 1878, Київ — 15 лютого 1976, Владимир) — російський політичний діяч, публіцист, за освітою правник. Відомий своїми націоналістичними поглядами, підтримкою російської монархії, антисемітизмом та українофобією. Після Жовтневого перевороту 1917 р. був активним членом і одним з ідеологів Білого руху.

Шульгін Василь Віталійович
рос. Василий Витальевич Шульгин
Shulgin.jpg
Народився 1 (13) січня 1878
Київ, Російська імперія[1]
Помер 15 лютого 1976(1976-02-15)[1] (98 років)
Владимир, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Владимир
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність політик, громадський діяч, публіцист
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Володіє мовами російська
Посада Депутат Державної думи Російської імперії[d]
Партія Всеросійський національний союз[d]
Конфесія православна церква
Автограф Signature of Vasiliy Shulgin.png

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Василь Шульгін народився в Києві — син професора історії Київського університету Св. Володимира Віталія Яковича Шульгина, засновника часопису «Киевлянин» у 1864 році. Його хрещеним батьком був Микола Бунге. Шульгін рано лишився батька і виховувався вітчимом — професором політекономії університуту Д. І. Пихно (1853–1909). Він одержав типове дворянське домашнє виховання та освіту: закінчив 2-гу Київську гімназію і юридичний факультет університету Св. Володимира (1900). Ще з студентських років Шульгін проявив себе антисемітом, але виступав проти єврейських погромів. Він досить рано розпочав політичну кар'єру — в двадцять вісім років молодий поміщик вже був обраний від Волинської губернії в депутати II (а потім ІІІ і IV) Державної думи Російської імперії, де з перших днів заявив себе запеклим прибічником фракції правих та царського уряду.

Після смерті Д. І. Пихно до його рук переходить керування редакцією і виданням щотижневика «Киевлянин» (1913–1919), газета одержує різко шовіністичний, антиукраїнський напрям.

Невдовзі після початку Лютневої революції 1917 Шульгін стає членом Тимчасового комітету Державної Думи. 2 березня 1917 року він разом з О. І. Гучковим виїжджає до царської ставки, де бере участь у зреченні від престолу російського імператора Миколи ІІ Романова.

Після Жовтневого більшовицького перевороту 1917 Шульгін став одним з ідеологів Білого Руху, був одним з засновників білогвардійської Добровольчої армії, членом Особої ради, активно співрацював з А. І. Денікіним і П. М. Врангелем, відкрив часопис «Великая Россия», на сторінках якої боровся з новою владою. В березні 1918 створив у Києві конспіративну білогвардійську організацію «Азбука». З 1920 в Югославії, згодом у Франції, Польщі і з 1931 знову в Югославії — в місті Сремскі Карловці, в осередоку російських білогвардійців-врангелівців.

Взимку 1925–1926 він з фальшивим паспортом відвідав Ленінград, Москву і Київ (Про свої враження від цієї поїздки написав спогади «Три столицы», 1927). З 1931 р. за його словами взагалі відходить від політичної активності і оселяється зі своєю другою дружиною Марієй Дмитрівною, дочкою генерала Сидельникова, в місті Сремскі Карловці.

В січні 1945 був арештований радянськими окупаційними органами в Югославії, вивезений до Москви і засуджений до 25-річного ув'язнення. В 1956 достроково звільнений, після звільнення жив у Владимирі, до нього з дозволу Радянської влади з Югославії приїздить дружина. Помер у Владимирі на 99-му році життя.

ПублікаціїРедагувати

Шульгін є автором декількох книг, що вважаються антиукраїнськими і антиєврейськими:

  • «Об антисемитизме в России» (1929)
  • «Что нам в них не нравится?» (1930)
  • «Украинствующие и мы!» (1939)
  • «Le plus grand mensonge du XXe siècle. L'Ukraine» (1939)

Його перу належать спогади:

  • «1920-й год» (1921)
  • «Дни» (1927, про лютневу революцію)
  • «Приключения князя Воронецкого» (1934)

В СРСР посмертно було видано його спогади:

  • «Годы. Воспоминания бывшего члена Государственной думы» (1979)

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Шульгин Василий Витальевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ПосиланняРедагувати