Відкрити головне меню

Шманьківчики

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Шманькі́вчики — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області. Центр сільської ради[4].

село Шманьківчики
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Шманьківчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6125589300
Основні дані
Засноване 1643
Населення 917 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2,208 км²
Густота населення 394,02 осіб/км²
Поштовий індекс 48551[2]
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′28″ пн. ш. 25°54′43″ сх. д. / 48.97444° пн. ш. 25.91194° сх. д. / 48.97444; 25.91194Координати: 48°58′28″ пн. ш. 25°54′43″ сх. д. / 48.97444° пн. ш. 25.91194° сх. д. / 48.97444; 25.91194
Середня висота
над рівнем моря
286[3] м
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Відстань до
залізничної станції
2,5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Шманьківчики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48551; тел.: 5-62-36
Сільський голова Ненчин Надія Петрівна[джерело?]
Карта
Шманьківчики. Карта розташування: Україна
Шманьківчики
Шманьківчики
Шманьківчики. Карта розташування: Тернопільська область
Шманьківчики
Шманьківчики

Відстань до райцентру становить 12 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Шманьківчики становить 2,5 км.

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

За переказами старожилів, назва населеного пункту походить від прізвища першого поселенця Шманька, який жив на цих землях приблизно в XVII ст.. Відома й версія, що від прізвища Шманьковський. Шманьківчики розташовані за 2 км від Шманьківців, були даровизною дітям згаданого власника[5].

ГеографіяРедагувати

РозташуванняРедагувати

Розташоване за 12 км від районного центру та за 2,5 км від однойменної залізничної станції.

МісцевостіРедагувати

  • Канал — хутір, розташований за 0,3 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 мешканців[6].

ІсторіяРедагувати

 
На одній з вулиць села

Відоме від XVI ст. Згодом згадане в 1643 році.

1785 р. в селі проживали 494 особи. Досі зберігся палац Станіслава Виговського. Відомо, що в східній частині Шманьківчиків були маєтки оо. Домініканців з Чорткова, які разом з лісовим масивом володіли 600 морґами землі. Селяни мали у володінні 400 морґів.

1880 р. у Шманьківчиках було 69 (60 — в селі, 9 — на території маєтку[7]) будинків, в яких проживало 464 особи. У 1900 р. — 741 мешканець, 1910 — 754, 1921 — 710, 1931 — 760; у 1921 р. — 133, 1931 — 169 дворів.

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа, за Польщі — 2-класна школа (обидві з польською мовою навчання), які містилися в хаті. У 1872 р. мешканці села побудували каплицю, 1912 р. — школу, 1927 р. — читальню. Працювали гуральня, млин, цегельня, корчма.

Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива;

Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Напередодні Другої світової війни (1938 р.) зі шпихліра на фільварку побудовано костел. Польська влада заарештувала Василя А. й Василя Т. Захарчуків і ув'язнила їх у концтаборі Береза Картузька.

Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади головою сільської ради обрали Максима Козяра. Цього ж року націоналізували кредитову кооперативу, а читальню «Просвіти» перейменували на клуб.

1941 р. виселили в Сибір родини Захарчуків і Федора Калужняка. Після відступу Червоної армії цього ж року в селі насипали могилу полеглим і встановили хрест.

У 1939—1941 рр. в Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шманьківчиків Антона Барашовича, Мирослава Боднарука, Івана Горячого; 20–21 липня 1941 р. розстріляли в Умані на Черкащині Івана Глуха, Петра Германа, Олексу Горячого, Федора Давидюка й Антона Слоту. В УПА воювали Василь Бригадир, Василь Вільховий, Мирослав Горячий, Антон і Ольга Захарчуки, Іван та Розалія Мостовичі, Антін і Михайло Юрківи та інших.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Юліан Бойко (нар. 1912),
  • Максим Бояновський (нар. 1905),
  • Максим Вербовецький (нар. 1906),
  • Василь Гира (нар. 1918),
  • Степан Глух (нар. 1920),
  • Антон (нар. 1897), Микола (нар. 1903) та Ярослав Захарчуки (нар. 1921),
  • Василь Клим, Василь Куць (нар. 1904),
  • Михайло Міщій, Михайло Пирожик (нар. 1906),
  • Омелян Решетило (нар. 1904),
  • Василь (нар. 1912) і Михайло (нар. 1918) Стеці,
  • Микола Ушій (нар. 1910),
  • Василь Чудик (нар. 1904).

РелігіяРедагувати

Храми села
 
Церква св. Юрія (УГКЦ)
 
Церква св. Юрія (УПЦ КП)

Пам'яткиРедагувати

 
Хрест пам'яті на честь скасування панщини

ІнфраструктураРедагувати

ТранспортРедагувати

Через село проліг автошлях Т 2001 Бучач — Чортків — Скала-Подільська.

Соціальна сфераРедагувати

Працюють ЗОШ I ступеня, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ВАТ «Чортківське племінне підприємство» (колишня держплемстанція), фермерське господарство «Величко», ВАТ «Тернопільська обласна рибоводно-меліоративна станція», Чортківське виробничо-торгове підприємство «Рій», ПП «Ольга-ЛТД», три торгових заклади.

НаселенняРедагувати

Станом на 2014 у селі (разом з хутором Канал) проживала 891 особа.

Чисельність населення, чол.
1880 1900 1910 1921 1931 2014 2018
464 741 710 760 754 891 681[1]

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Довідник поштових індексів України: Тернопільська область, Чортківський район. Архів оригіналу за 6 квітень 2010. Процитовано 28 січень 2017. 
  3. Прогноз погоды в с. Шманькевчики // weather.in.ua.
  4. Шманьківчицька сільська рада / Rada.info — інформаційний портал місцевого самоврядування України
  5. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 186.
  6. Федечко М. Канал // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 524. — ISBN 978-966-457-246-7.
  7. Szmańkowczyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 7.
  8. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  9. Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р.
  10. Розпорядження голови Тернопільської ОДА № 147 від 22.03.1971 р.
  11. Бойко Андрій Володимирович, священик УПЦ-КП, настоятель церкви Св. cerkva.cv.ua. 
  12. Блаженко А. А надихає покровитель України // Голос народу. — 2011. — № 34 (24 серпня). — С. 7.
  13. Викладачка вокалу з Тернопільщини постійно носить рукавиці, бо обробляє 20 гектарів землі // Про Те. — 2017. — 30 травня.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати