Скробут Богдан Юрійович
Богдан Юрійович Скробут (18 жовтня 1946, с. Шманьківчики, Чортківський район, Тернопільська область, Українська СРСР — 25 січня 2011, с. Моринці, Черкаська область, Україна) — український поет, дисидент, політичний в'язень, дослідник голодоморів в Україні, політичний та громадський діяч, ліквідатор аварії на ЧАЕС, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу.
Богдан Скробут | ||||
---|---|---|---|---|
Богдан Юрійович Скробут | ||||
Народився | 18 жовтня 1946 с. Шманьківчики, нині Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна | |||
Помер | 25 січня 2011 (64 роки) Моринці, Звенигородський район, Черкаська область, Україна | |||
Поховання | Моринці | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, дисидент, дослідник | |||
Alma mater | Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | ?—2011 | |||
Жанр | вірш, поема | |||
Magnum opus | Згуба волі, На Київській землі | |||
Діти | син | |||
| ||||
Життєпис
ред.Богдан Скробут народився 18 жовтня 1946 року у селі Шманьківчиках, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив школу та Заліщицький сільськогосподарський технікум. Працював бухгалтером в колгоспі.
Був заарештований органами НКВД у січні 1971 року за організацію вертепу в родинному селі. Був у засланні в Сибіру 18 років під прискіпливим оком КДБ СРСР. 9 березня 1971 року, на День народження Кобзаря, його привезли в Якутію, де порався на місцевій фермі. Потім був теслею, монтажником, виконробом і головним технологом на Байкало-Амурській магістралі. У засланні познайомився з видатним українським поетом і філософом Миколою Руденком. Ця зустріч відбулася у середині 80-х років минулого століття на Алтаї біля с. Майма, де Богдан працював на підготовці будівництва Катунської ГЕС, а Руденко відбував політичне заслання.
Повернувся в Україну 1989 року.
Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Громадська діяльність
ред.Займався дослідженням голодоморів в Україні за власною ініціативою, зокрема збирав свідчення літніх людей про ті події. Організував підписи щодо спорудження пам'ятника жертвам Голодомору в селі Ковалівка, що на Полтавщині.
Згодом став помічником Левка Лук'яненка в Асоціаці] дослідників голодоморів. Проводив просвітницькі лекції[1].
Проживаючи в м. Смілі Черкаської области організував надходження патріотичної літератури, відзначення сумних дат страшного Голодомору 1932-1933 років, створення місцевої організації Асоціації дослідників голодоморів, рух за перейменування вулиць і зняття пам'ятника Володимирові Леніну.
Горджуся тим, що я український націоналіст! Це звучить гордо. Я не належу до тих націоналістів, котрі ненавидять ворогів. Я належу до тих націоналістів, котрі люблять свою Батьківщину. | ||
— Богдан Скробут, [2] |
Помер 25 січня 2011 року та похований на батьківщині Тараса Шевченка в с. Моринцях Черкаської области. Залишився син.
Доробок
ред.Автор статей, поезій, поем «На київській землі» і «Згуба волі» (обидві 2011).
Історична поема «Згуба волі» про Мазепу, Петра I та Полтавську битву, написана під час перебування автора 9-11 червня 1993 року у м. Полтаві та с. Ковалівка Полтавської области. У ній автор намагається осмислити причину трагічних сторінок минувшини і приходить до висновку, який виношували багато наших співвітчизників і який на нині є актуальним. Закінчується твір рядками:
Брати і сестри! Українці! Прошу, не будьте поодинці! | ||
— Богдан Скробут |
- Б. Скробут. На Київській землі. — Донецьк, 2011. — 20 с.
- Б. Скробут. Згуба волі. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 38 с., іл.
- Б. Скробут. Поеми. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 56 с., іл.
- Б. Скробут. Згуба волі // Рідний край. — 2009. — № 1. — С. 15—20.
Вшанування
ред.19 жовтня 2013 року за ініціятиви Смілянської міської організації ВО “Свобода” у селі Моринці відбулося відкриття пам’ятника Богданові Скробуту[3].
18 лютого 2016 року в місті Сміла Черкаської области вулицю та провулок Пархоменка перейменували на честь Богдана Скробута[4][2].
Примітки
ред.- ↑ І. Магрицька. Пане Андруховичу! Почуйте голос із Донбасу! // Радіо Свобода. — 2010. — 8 серпня.
- ↑ а б Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада.
- ↑ У Моринцях свободівці встановили пам'ятник дослідникові Голодомору Богданові Скробуту • Сергій Рудик. Сергій Рудик (укр.). 19 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Перелік перейменованих вулиць, провулків та найменування об’єктів у м. Сміла, затверджених рішеннями сесії міської ради від 18.02.2016 // Смілянська міська рада.
Джерела
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада. | |
ТОБІ УКРАЇНО БОГДАН СКРОБУТ на YouTube // Документальні фільми проєкту обирай українське. — 2019. — 17 вересня. | |
Богдан Скробут. Поема (частина перша) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 6 березня. | |
Богдан Скробут. Поема (частина друга) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 7 березня. |
- Скробут Богдан Юрійович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 495. — ISBN 978-966-457-338-9.
- О. Карафка. «Брати і сестри! Українці! Прошу, не будьте поодинці...» // Народні Блоги. — 2011. — 17 березня.
- Т. Соловей. Геноцид чи просто голод? // Кримська Світлиця. — 2005. — 21 жовтня.