Чернівці-Північна

Чернівцí-Півнíчна — вузлова вантажна станція 4-го класу Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на перетині ліній Коломия — Чернівці-Північна, Чернівці-Північна — Ларга та Чернівці-Північна — Багринівка між станціями Чернівці (2 км), Лужани (13 км) та Новоселиця (34 км). Розташована у колишньому Садгірському районі міста Чернівці. Поруч зі станцією пролягають автошляхи міжнародного та територіального значення М19 та Т 2602.

Станція Чернівці-Північна

Коломия — Чернівці-Північна
Чернівці-Північна — Ларга
Чернівці-Північна — Багринівка
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Чернівці

Вокзал станції Чернівці-Північні
Вокзал станції Чернівці-Північні
48°18′58″ пн. ш. 25°55′09″ сх. д. / 48.31611° пн. ш. 25.91917° сх. д. / 48.31611; 25.91917Координати: 48°18′58″ пн. ш. 25°55′09″ сх. д. / 48.31611° пн. ш. 25.91917° сх. д. / 48.31611; 25.91917
Дата відкриття 1 жовтня
Рік відкриття 1866 (156 років)
Тип вантажна
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) ічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Заводська, 11А
Відстань до Львова, км 265
Відстань до Івано-Франківська, км 124
Відстань до Тернополя, км 204
Код станції 366509 ?
Код «Експрес-3» 2218229 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Таксофон
Супутні послуги Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправленнями, завантажуємих цілими вагонами, тільки на під'їздних коліях і місцях незагального користування
Чернівці-Північна. Карта розташування: Чернівецька область
Чернівці-Північна
Чернівці-Північна

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 1 вересня 1866 року.

Залізнична аварія 1868 року

Першою масштабною залізничною катастрофою в Україні стала залізнична катастрофа зранку 4 березня 1868 року, яка сталася на перегоні Чернівці — Снятин між сучасними станціями Чернівці і Чернівці-Північна: о 06:30 під вантажно-пасажирським поїздом, який рухався із Чернівців до Львова, завалився залізничний міст через річку Прут. Цей міст було побудовано за проєктом інженера Шіфферкорна — мости такого типу були достатньо розповсюджені в тогочасній Австро-Угорщині.

В аварію потрапив змішаний товарно-пасажирський поїзд. У його складі загалом було 16 вагонів: одразу за локомотивом було причеплено 10 товарних вагонів із худобою. За товарними вагонами був причеплений поштовий вагон. Далі йшли чотири пасажирські вагони і один кондукторський.

Обставини катастрофи дослідниця О. Драгомирецька описує таким чином:

  При перетині залізничного моста, коли перший локомотив був уже на протилежному березі, тріснув правий, а потім і лівий бік моста, локомотиви по похилій площині почали сповзати у воду, а за ними — товарні вагони.  

Упали у воду і машиністи (вочевидь — члени локомотивної бригади). Один із них мав прізвище Гельд, він із поламаними ребрами зумів врятувати своїх колег».

На щастя, завдяки добрій реакції кондукторів, пасажирські вагони вдалося загальмувати і вони не впали в річку. Отож, серед людей в аварії постраждала лише локомотивна бригада.

Наслідками аварії стало падіння в річку Прут 9 вантажних вагонів та локомотива. У вантажних вагонів знаходилося 40 биків та 130 свиней, з них 10 биків загинуло, 20 відправили на бійню. 40 свиней врятувалося, 26 втопилося, а решта розбіглася.

Урядова комісія, яка розслідувала катастрофу, прийшла до висновку про ненадійність мостів конструкції Шіфферкорна: значна кількість деталей моста виготовлялася із чавуну — більш дешевого, але менш міцного за сталь. Окрім того, чавунні відливки часто мали внутрішні дефекти, які знижували загальну міцність конструкції. Після залізничної аварії 1868 року під Чернівцями по всій Австро-Угорщині почали відмовлятися від мостів конструкції Шіфферкорна. До проведення реконструкції мостів, на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці мости, збудовані за проєктом інженера Шіфферкорна, зміцнювали, а згодом і замінили. Намагання керівника Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці Віктора Оффенгайма максимально здешевити будівництво колій, а також значна поспішність будівництва зрештою «вилізла боком»: кількість інцидентів і аварій на залізниці Львів – Чернівці була дуже великою[1].

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються приміські поїзди сполученням Коломия — Чернівці / Вадул-Сірет[2]. Приміський рух до кінцевих станцій Вижниця, Ларга, Сокиряни та Стефанешти припинений з 18 березня 2020 року на невизначений термін.

Приблизно за 200 м від станції розташована тролейбусна зупинка «Дріжзавод», де зупиняються тролейбусні маршрути № 3, 3А, 5, 11 та автостанція № 3 ТОВ «Чернівціавтотранс».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати