Відкрити головне меню
Чернець
Actaea
Ілюстрація типвого вида — чернеця колосистого (Actaea spicata) у книзі Отто Вільгельма Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» 1885, Gera, Germany
Ілюстрація типвого вида — чернеця колосистого (Actaea spicata) у книзі Отто Вільгельма Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» 1885, Gera, Germany
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Actaeeae
Рід: Чернець (Actaea)
L., 1753
Типовий вид
Чернець колосистий (Actaea spicata)[1]
L., 1753
Види
30 видів (докладніше див. розділ «Систематика»)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Actaea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Actaea
EOL logo.svg EOL: 62014
IPNI: 33043-1
ITIS logo.svg ITIS: 18721
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 46988

Чернець, воронець, актея (Actaea)[2] — рід квіткових рослин родини жовтецевих.

Зміст

НазваРедагувати

 
Листя і квіти Actaea racemosa
 
Actaea matsumurae 'White Pearl'
 
Плоди Actaea pachypoda

Наукова назва рослини Actaea — транскрипція грец. ακτάια має незрозуміле походження. За однією версією, від грец. ακτέα — бузина чорна (Sambucus nigra L.), за подібністю листя цього роду з листям бузини. За іншою — від грец. ακτή — крутий берег, за місцем зростання. За третьою — від імені міфічного мисливця Актеона (грец. Ακτάιον), вихованця кентавра Хірона. Одного разу Актеон застав богиню полювання Артеміду і її німф, що купалися в річці. Розгнівана богиня перетворила його в оленя, якого розірвали його ж мисливські собаки, що не впізнали господаря. За отруйність плодів, настільки ж небезпечних для людини, як для Актеона його собаки.[3]

СинонімиРедагувати

ОписРедагувати

Багаторічна рослина. Стебла до 70 см, з великим пір'ястим листям. Лиски чергові, черешкові, яйцеподібні до вузько-еліптичних, складаються з трьох лопатей, нерегулярно зубчасті. Дрібні білі квітки (25 або більше) зібрані в невелику овальну китицю 2-17 см. Квітки двостатеві, радіально симетричні, пелюсток 4-10, нектарники відсутні; тичинки 15-50; маточка 1, проста; насінних зачатків багато. Плоди ягодоподібні, широко еліпсовидні, майже кулясті, гладкі. Насіння темно-коричневого до червонувато-коричневого кольору, коничне до клиноподібного.

Рослини отруйні, токсичність зберігається навіть після висушування. Особливо небезпечне потрапляння соку на слизові оболонки рота і очей.

ПоширенняРедагувати

Представники роду зростають в помірних лісах Європи, Азії, Північної Америки.

СистематикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Сост. С. А. Тимохина, Н. В. Фризен, Н. В. Власова, Зуцв В. В., Ковтонюк Н. К., Байков К. С. Portulacaceae — Ranunculaceae // Флора Сибири: В 14 т / Под ред. докторов биол наук Малышева Л. И., Пешковой Г. А. — Новосибирск : ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1993. — Т. 6. — 310 с. (рос.)
  • Hultén, E. 1971. The circumpolar plants. II. Dicotyledons. Kongl. Svenska Vetenskapsakad. Handl., ser. 4, 13: 1-463.
  • Keener, C. S. 1977. Studies in the Ranunculaceae of the southeastern United States. VI. Miscellaneous genera. Sida 7: 1-12. Pellmyr, O. 1985.

ДжерелаРедагувати