Комаров Володимир Леонтійович

Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
Народився	1 (13) жовтня 1869; Санкт-Петербург Російська імперія
Помер	5 грудня 1945 (76 років); Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	ботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	географія,ботаніка
Заклад	Академія наук СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d]
Вчене звання	академік АН СРСР[d] і Список академіків АН СРСР
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Відомі учні	Є. М. Алісова-Клобукова
Аспіранти, докторанти	Тахтаджян Армен Леонович; Yaroslav Ivanovic Prokhanovd; Eugenija Nikolaevna Alissova-Klobukovad; Yevgeni Bobrovd; Anna Bulavkinad
Членство	Петербурзька академія наук; Товариство з вивчення Амурського краюd; Російське географічне товариство; Російська академія наук (1917-1925)d; Російське ботанічне товариство; Академія наук СРСР; Болгарська академія наук
Батько	Q124806075?
Автограф
	Роботи у Вікіджерелах Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров.

Kom. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Комаров Володимир Леонтійович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). ^[1]

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869(18691013), Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-кореспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.^[2]

Дослідження ред.

Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.

Камчатська експедиція ред.

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.^[2]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.^[2]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.^[2]

Пам'ять ред.

Географічні об'єкти ред.

Ім'ям Комарова названо

Пік Комарова
Льодовики
- Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
- Льодовик Комарова (Урал)
Гора Комарова
Комарово — селище Ленінградської області.^[2]
Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л

Біологічні види ред.

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

Бражник Комарова^[2]

Примітки ред.

[1] IPNI, Kom.

[Гвдід-2] а ^б ^в ^г ^д ^е Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1

[1]

[2]