Цибуля городня
Цибу́ля горо́дня[1] (Allium cepa) — багаторічна трав'яниста рослина, представник роду цибуля родини амарилісових. Батьківщина цибулі — Середня Азія.
Цибуля городня | |
---|---|
Цибуля | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
Рід: | Цибуля (Allium) |
Вид: | Цибуля городня (A. cepa)
|
Біноміальна назва | |
Allium cepa L. 1753
|
Біномінальна латинська назва походить від лат. allium — «часник» + cepa — «цибуля».
В культурі відома більш як 5 тис. років. Нині виведено велику кількість сортів, які різняться на смак та за кількістю цибулинок. В Україні найпопулярнішими сортами цибулі городньої є цибуля біла (сіянка, тиканка), цибуля синя, цибуля порей та цибуля ялтинська.
Опис
ред.Генеративне стебло без листків, пряме, до 80 см заввишки, трубчасте, обгорнуте піхвами листків при основі. Цибулина приплюснута, куляста або яйцеподібна, з перетинчастими суцільними жовтими внутрішніми лусками. Листки дворядні, трубчасті, гострі. Квітки двостатеві, правильні, зібрані в кулясте, зонтикоподібне суцвіття. Оцвітина проста, віночкоподібна, зеленувато-біла. Плід коробочка.
Вирощування
ред.Зростає на одному місці до 4 років, дуже стійка проти морозів. Цвіте у червні-серпні. Вирощують як овочеву та лікарську культуру. Середня врожайність цибулі — близько 350 ц з гектара. Найкращий врожай досягається за температури +18-20 °C.
Шкідники
ред.Найбільшим злісним шкідником є цибулева муха. Інші шкідники: міль цибулева. Вражається пероноспорозом та ботритіозом.
Хімічний склад
ред.В цибулинах міститься від 3 до 14 % цукрів (мальтоза, глюкоза, сахароза, фруктоза), а також вітаміни А, В, С, ефірні олії, органічні сполуки (яблучна, лимонна, тіоціанова, фітинова), флавоноїди (епіреозид, кверцетин), мінеральні солі (калій, залізо, кобальт, марганець, селен, цинк, сірка). В листках (перах) також міститься вітамін С, якого втричі більше, аніж у лусках цибулини, та каротин. Галенові препарати цибулі стимулюють секрецію та перистальтику шлунково-кишкового тракту, мають антисклеротичні, фітонцидні, гіпоглікемічні, холінергічні властивості; сперматогенну активність (посилюють вироблення сперми), зміцнюють та сприяють росту волосся, покращують кровопостачання шкіри, лікують вугрі.
Вживання в їжу
ред.- Див. також Категорія:Страви з цибулі
Цибуля вживається в їжу у свіжому, вареному, підсмаженому, консервованому та сушеному вигляді, використовується також як лікарський засіб.
Значення та застосування
ред.У культурі відома понад 5 тисяч років.
Середня врожайність цибулі — близько 350 ц/га. Найкращий урожай досягається при температурі 18-20°С. При температурі нижче 13 °C розвиток цибулин сповільнюється, стійкість до захворювань знижується. При спекотній сухій погоді погіршується смак зелені.
Виведено багато сортів, що розрізняються на смак і кількістю цибулин, а також скоростиглістю. У Криму популярна цибуля з фіолетовою шкіркою, так звана «ялтинська цибуля». Гострі сорти вирощують у дворічній культурі, солодкі та напівгострі в умовах України — в однорічній.
Микола Вавилов, подорожуючи 1927 року Іспанією, відзначав найвищу в світі врожайність валенсійського сорту цибулі городньої, що сягала 5 тисяч пудів з одного гектара. У Валенсії в той час під посіви цього сорту використовували більше 9 тисяч гектарів[2] .
В медицині
ред.Незважаючи на велику кількість корисних бактерицидних властивостей у цибулі, її застосування в медицині і косметології було обмеженим через різкий неприємний запах. З'ясувалося, що різкий запах цибулі обумовлений сірчистою сполукою — алілпропілдисульфідом (CH2 = CH-CH2-S-S-CH2-CH-CH3).
У самій цибулі цієї сполуки немає, але великий вміст амінокислоти цистеїну з сульфогідрильними групами -SH. При розрізуванні цибулі ці амінокислоти під дією ферментів перетворюються в пахучі дисульфіди. У цибулі відбувається утворення тіопропіональдегід-S-оксиду (CH3-CH2-CH = S = O), який саме і проявляє сльозогінні властивості.
Вважають, що саме сірковмісні органічні сполуки обумовлюють як дратівливі (до некротизуючих) властивості препаратів цибулі, так і їх неприємний (аж до нестерпності) запах. Це обмежує область медикаментозного використання таких препаратів, оскільки подразнююча дія лікарського засобу часто виявляється перешкодою при лікуванні, наприклад, відкритих ранових поверхонь, післяопераційних ран і рубців, шкірних захворювань, а також у лікувальній косметиці.
Українські вчені на чолі з професором Костянтином Селезньовим розробили і запатентували[3] спосіб усунення подразників шкірних покривів і неприємного запаху цибулі. М'яке селективне видалення з екстрактів цибулі сірковмісних сполук засноване на використанні неорганічних солей срібла, в присутності яких відбувається розрив хімічного зв'язку вуглець-сірка і відновлення нерозчинного сульфіду срібла.
Цей спосіб десульфуризації не торкається хімічних компонентів, що зумовлюють корисні властивості цибулі, що дозволяє екстрактам зберегти властиві їм види біологічної активності (проникати в глибокі шари шкіри, зволожувати її і насичувати вітамінами, мікроелементами і ферментами, виконувати протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію), що надалі може послужити основою для створення лікувально-косметичних засобів з різноманітними терапевтичними властивостями (наприклад, коригуючими процеси рубцювання).
Отриманому з екстракту цибулі деодорованому і неподразливого для шкіри складного комплексу біологічно активних речовин присвоєно найменування «ONION FLAVONES».
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Allium cepa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Вавилов М. І. Пять континентов/Н. И. Вавілов. Под тропиками Азии/А. Н. Краснов. — М. : Мысль, 1987. — 348 с.
- ↑ Патент Державної служби інтелектуальної власності України на корисну модель № 74132 Спосіб усунення запаху цибулі від 25.10.2012.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про городину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |