Цебрів
Це́брів — село в Україні, у Озернянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Цебрівської сільської ради (до вересня 2015 року). У вересні 2015 року село увійшло до складу Озернянської сільської громади. До Цеброва приєднано хутори Говди і За Гостинцем. Розташоване на березі річки Цебрівка, на заході району. В селі розташований зупинний пункт Цебрів, на якому зупиняються приміські електропоїзди.
село Цебрів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Озернянська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1546 (478 років) |
Населення | 716 |
Територія | 2,963 км² |
Густота населення | 241.65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47265 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′58″ пн. ш. 25°24′48″ сх. д. / 49.63278° пн. ш. 25.41333° сх. д.Координати: 49°37′58″ пн. ш. 25°24′48″ сх. д. / 49.63278° пн. ш. 25.41333° сх. д. |
Водойми | Цебрівка |
Відстань до районного центру |
24 км |
Найближча залізнична станція | Цебрів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47264, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с.Озерна, вул. Шевченка, 40 |
Карта | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Озернянської сільської громади.[1]
Історія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1546.
Діяли «Просвіта», «Союз українок», «Відродження» та інші товариства.
Історія винекнення села Цебрів пов'язана зі спустошуючими нападами на нашу землю орд татаро-монголів. Спочатку люди селилися на горбі поблизу нинішнього села Покропивна, але згодом вони були змушені тікати в ті місця, де можна було сховатисявід нападу ворогів. Таким місцем виявилась заросла очеретами низовина. Виникнення назви села не зберегла народна пам'ять. Цебрів під назвою «Цебрівщина» згадується з іншими місцевостями в 1763 році.[джерело?]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,46% |
вірменська | 1,26% |
російська | 0,28% |
Релігія ред.
Є дві церкви: дерев'яна Покрови Пресвятої Богородиці [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.] (1892, привезена із Закарпаття) та нова мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці (2007).
Пам'ятки ред.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1950, реконструйовано 1974), Тарасу Шевченку (1993).
Біля сільської школи є окреме кладовище радянських воїнів. На кладовищі десять братських могил. Поховані солдати, що загинули біля села під час Другої світової війни. У Центрі кладовища — пам'ятник: скульптура воїна і жінки-матері[4].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва у селі Цебрів Тернопільської области України.
Встановлений 1992 року. Робота самодіяльних майстрів. Виготовлений із бетону та каменю.
Соціальна сфера ред.
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, сільський клуб, бібліотека, ФАП, ветиранарна дільниця, ПАП «Зоря», 2 торговельних заклади.
Спорт ред.
У селі створена любительська футбольна команда ФК «Цебрів», яка активно бере участь у всіх футбольних змаганнях, що проводяться у Зборівському районі. 4 жовтня 2009 р. команда ФК «Цебрів» здобула кубок Зборівського району. Команда активно шукає спонсора!
Відомі особи ред.
Народилися ред.
- Василь Кудрик (1880—1963) — український поет, прозаїк, редактор.
- Володимир Лотоцький — український скрипаль-віртуоз.
- Микола Мороз (1861—1935) — український педагог та громадський діяч ХІХ–ХХ століть у Галичині.
- Михайлишин Павло — член референтури СБ ОУН Тернопільського надрайону/округи ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги.
- Надія Пасєчко (нар. 1959) — український вчений у галузі медицини.
- Роман Пінь — український літератор, журналіст, громадський діяч.
- Євген Семенишин — український науковець.
- Михайло Михайлишин — математик.
Перебували ред.
- Іванна Блажкевич — письменниця, етнограф.
- Василь Семенюк — український релігійний діяч.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 20
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 63. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112
Література ред.
- Ковальчук О., Новосядла Н. Цебрів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 567. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Cebrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 528. (пол.) — S. 528. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |