Фрідріх I (нім. Friedrich I.; 9 вересня 1826 — 28 вересня 1907) — 6-й великий герцог Баденський в 1856—1907 роках.

Фрідріх I
нім. Friedrich I. von Baden
Ім'я при народженні нім. Friedrich Wilhelm Ludwig von Baden
Народився 9 вересня 1826(1826-09-09)[1][2]
Карлсруе, Німецький союз[1]
Помер 28 вересня 1907(1907-09-28)[1][2] (81 рік)
Майнау, Констанц, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання Великогерцогська усипальниця (Карлсруе)
Країна  Велике герцогство Баден
Діяльність регент, аристократ
Знання мов німецька
Титул герцог
Посада регент
Військове звання генерал
Конфесія лютеранство
Рід Церінгени
Батько Леопольд (Великий Герцог Баденський)
Мати Софія Шведська
Брати, сестри Ольга Федорівна (велика княгиня), Александріна Баденська, Марія Баденська, Людвіг II (Великий Герцог Баденський), Prince Wilhelm of Badend і Prince Karl of Badend
У шлюбі з Луїза Прусська
Діти Фрідріх II (Великий Герцог Баденський)[2], Вікторія Баденська і Prince Louis William of Badend
Автограф
Нагороди
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Лицар Королівського Гвельфського ордена
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден Людвіга Гессенського
Орден Людвіга Гессенського
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Великий хрест ордена Святого Йосипа
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Великий хрест ордена Святого Фердинанда за заслуги Великий хрест ордена Карлоса III
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Серафимів Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Кароля I
Орден Кароля I
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Потрійний орден
Великий хрест ордена Вежі й Меча Орден Мілоша Великого Офіцер ордена Таковського хреста
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Слона
Орден Слона
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Королівського дому Чакрі
Вищий орден Хризантеми
Орден Підв'язки
Орден Підв'язки
Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден Камехамехи I
Великий хрест ордена святого Карла
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня

Життєпис

ред.

Походив з династії Церінгенів. Другий син Леопольда, великого герцога Баденського, та Софії Гольштейн-Готторпської. Народився 1826 року в Карлсруе. Здобув гарну освіту. Потім з братом Людвігом здійснив поїздки до Нідерландів й північної Італії. У 1842—1843 роках разом з братом перебував у Відні. Фрідріх тут суттєво захворів. 1847 року став членом Першої палати Баденських постійних зборів.

1852 року через хворобу батько призначив Фрідріха головою уряду. Після сходження в тому ж році на трон його недієздатного брата Людвіга II призначається регентом. Невдовзі прусський король Фрідріх Вільгельм IV призначив його очільником Сьомого уланського Рейнського полку. 1853 року придбав острів Майнау на Боденському озері. 1854 року заснував художню школу великого герцога Баденського. 1856 року перебрав титул і владу в Бадені. Невдовзі одружився з представницею династії Гогенцоллернів.

З метою збереження внутрішньої згоди новий великий герцог дотримувався принципів конституційної монархії. Багато уваги приділяв розвитку економіки, сприяв перетворенню Мангайму на промисловий центр.

1860 року перевів шкільну систему з церквоного контролю під опіку держави. 1865 року перетворив політехнікум в Карсруе у Вищу технічну школу. У 1866 році під час пруссько-австрійської війни підтримав Пруссію. 1867 року увійшов до Північнонімецької конфедерації. 1869 року дозволив своїм підданим укладати цивільний шлюб.

1870 року брав участь у війні проти Франції. Був присутній при оголошенні Німецької імперії в Версалі. 1873 року за його наказом зведено велику будівлю бібліотеки в Карлсруе.

У 1881—1882 роках перехворів на тиф. У 1898 році прийняв Теодора Герцля, який займався агітацією і виступав за створення держави Ізраїль. 1902 року університет Карлсруе був названий ім'ям «Fridericiana». 1904 року було запроваджено таємне і пряме обрання до другої палати Баденського ландтагу. Помер 1907 року. Йому спадкував син Фрідріх.

Родина

ред.

Дружина — Луїза, донька німецького імператора Вільгельма I Гогенцоллерна

Діти:

Нагороди

ред.

Інші країни

ред.

Інші країни

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Hans Georg Zier: Friedrich I.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 490—492 (Digitalisat).