Відкрити головне меню
Grafschaft (Fürstentum) Anhalt
Князівство Ангальт
васал Священної Римської Імперії
1218–1806

Герб Ангальту (13 століття) of Ангальт

Герб Ангальту (13 століття)

Розташування Ангальт
Мапа Ангальиу (Цербст, Дессау, Кьотен, Бернбург) в 1793
Столиця Дессау (при об'єднанні)
Форма правління Феодальна монархія
Князь Ангальту
 - 1218–1252 Генріх І
Історичний період Середні віки
 - Виділено з Саксонії 1212
 - набуло статусу князівства 1218
 - Поділ 1252–1570
 - Поділ 1603–1863
 - Князівство набуло статусу Герцогства 1806
Сьогодні є частиною Німеччина
1: 13 століття поділилось на Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург і Ангальт-Цербст.
2: 17th-century partition into Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотнен, Ангальт-Пльоцкау і Ангальт-Цербст.
3: Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау і Ангальт-Кьотнен.

Ангальт, або Анхальт (нім. Anhalt) — історичне князівство на території сучасної Німеччини у складі Священної Римської імперії, що виникло в XI—XII століттях під владою Асканіїв. Свою назву князівство отримало на честь фортеці Асканіїв «Ангальт» недалеко від Гарцгероде. У свою чергу назва роду сходить своїм корінням до латинського імені їх резиденції в Ашерслебені (лат. Ascaria).

У відсутність прімогенітури держава неодноразово розпадалося в результаті спадкових поділів на кілька дрібних держав, наприклад, Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотен, Ангальт-Цербст та інші. Єдине князівство Ангальт було відновлено в 1570 році, але вже в 1603 році воно знову розпалося на Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотен, Ангальт-Цербст (і в 1611 році — Ангальт-Пльоцкау в результаті розділу князівства Ангальт-Бернбург). В 1665 році Ангальт-Плецкауська князівська лінія отримала у володіння Ангальт-Кьотен після згасання лінії місцевих князів. Ангальт-Плецкау в результаті цього одночасно повернувся в склад Ангальт-Бернбурга.

У 1797 році після згасання правлячої князівської лінії Ангальт-Цербст був розділений між іншими ангальтскими князями. У 1806 році князь Ангальт-Бернбурга отримав від останнього імператора Священної Римської імперії Франца II право іменуватися герцогом, в 1807 році статус герцогств також отримали від Наполеона Ангальт-Дессау і Ангальт-Кьотен, вступивши 18 квітня 1807 року в Рейнський союз. Після закінчення Визвольних війн ці герцогства увійшли до складу Німецького союзу.

ЛітератураРедагувати

  • Johann Christoph Beckmann: Historie des Fürstenthums Anhalt, 2 Bde. Zerbst: Zimmermann 1710; Erg.-Bd. Accessiones, Zerbst 1716 (Ndr. Dessau 1995)
  • Walther Eggert: Anhaltisches Mosaik: Landschafts — und Kulturbilder aus dem ehemaligen Land Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1971 ISBN 3-8035-0555-0
  • Otto von Heinemann: Codex diplomaticus Anhaltinus 6 Tle. 1867-83
  • Johannes Jansson: Das Fürstentum Anhalt und das Erzbistum Magdeburg — 1647. (Historische Karte: Principatus Anhaldinus et Magdeburgensis Archiepiscopatu). Reprint Bad Langensalza: Rockstuhl 2003. ISBN 3-932554-92-2
  • Wilhelm van Kempen: Schlösser und Herrensitze in Provinz Sachsen und in Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1961
  • Gottlieb Krause (Hrsg.): Urkunden, Aktenstücke und Briefe zur Geschichte der anhaltischen Lande, 7 Tle. in 5 Bdn. Leipzig 1861-66
  • Heinrich Lindner: Geschichte und Beschreibung des Landes Anhalt. Dessau 1833
  • Lorenz, Hermann: Die Geschichte Anhalts in Wort und Bild, Cöthen: Verlag Otto von Schulze 1900
  • Norbert Michels, Hrsg.: Anhalt in alten Ansichten: Landschaft, Baukunst, Lebenswelten. Halle: Mitteldeutscher Verlag 2006. ISBN 3-89812-350-2
  • Reinhold Specht: Bibliographie zur Geschichte Anhalts, 1930/35
  • Hermann Wäschke: Anhaltische Geschichte, 3 Bände, Cöthen 1912/13
  • J. Wütschke: Territorialentwicklung Anhalts (Atlas des Saale — und mittleren Elbegebiets) 1958

Див. такожРедагувати

  • Анхальт
  • Герцогство Ангальт
  • Вільна держава Ангальт

ПосиланняРедагувати