Марія Баденська (1834–1899)

Марі́я Ама́лія Ба́денська (нім. Marie Amalie von Baden), (нар. 20 листопада 1834 — пом. 21 листопада 1899) — баденська принцеса з династії Церінгенів, донька великого герцога Бадена Леопольда та шведської принцеси Софії, дружина 4-го князя Лейнінгенського Ернста Леопольда, матір 5-го князя Лейнінгенського Еміха.

Марія Баденська
нім. Marie Amalie von Baden
Maria of Baden by Eduardo de Moira (1860, Royal coll.).jpg
Портрет Марії Баденської пензля Едуардо де Мойра, 1860
Ім'я при народженні Марія Амалія
Народилася 20 листопада 1834(1834-11-20)
Карлсруе
Померла 21 листопада 1899(1899-11-21) (65 років)
Вальдляйнінген, Німецька імперія
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німеччина
Знання мов німецька
Титул княгиня Лейнінгенська
Термін 18581899
Попередник Марія фон Клебельсберг
Наступник Феодора Гогенлое-Лангенбурзька
Рід Церінгени, Лейнінгени
Батько Леопольд Баденський
Мати Софія Шведська
Брати, сестри Ольга Федорівна (велика княгиня), Александріна Баденська, Фрідріх I (Великий Герцог Баденський), Людвіг II (Великий Герцог Баденський), Prince Wilhelm of Badend і Prince Karl of Badend
У шлюбі з Ернст Леопольд Лейнінгенський
Діти Альберта, Еміх
Leiningen coat of arms.jpg

БіографіяРедагувати

Марія народилась 20 листопада 1834 року в Карлсруе. Вона була сьомою дитиною та другою донькою правлячого великого герцога Бадена Леопольда та його дружини Софії Шведської. Мала старшу сестру Александріну та братів Людвіга, Фрідріха, Вільгельма та Карла. Ще один брат помер немовлям до її народження Ходили чутки, що матір була замовницею вбивства Каспара Гаузера, через що відносини між батьками стали прохолодними. Втім, за п'ять років у Марії з'явилася молодша сестра Цецилія, хоча в її батьківстві існували первні сумніви, не підтверджені офіційно.[1]

Мешкало сімейство в палаці Карлсруе, літо проводили у Новому замку в Баден-Бадені.

 
Ернст Леопольд Лейнінгенський, 1858

Під час революції 1848-49 років родина у травні 1849 року виїхала до Гермерсгайму, а звідти до Майнца та Франкфурта. Назад повернулися у серпні.

У квітні 1852 року помер батько. Матір більше не одружувалася. Офіційним правителем герцогства став старший брат Марії, Людвіг, який вважався душевнохворим, тож державними справами займався Фрідріх. У 1856 році він також перебрав на себе й титул. Людвіг пішов з життя у січні 1858 року.

У віці 23 років Марія взяла шлюб з 27-річним князем Ернстом Леопольдом Лейнінгенським. Весілля відбулося 11 вересня 1858 в Карлсруе. Наречений був небожем королеви Вікторії та виріс при англійському дворі, освіту здобув у Женеві. Як представник медіатизованого роду входив до вищої палати рейхсрату королівства Баварія,[2] куди частково відійшли його землі. Офіційною резиденцією подружжя був замок в Аморбаху. Також їм належав мисливський замок Вальдляйнінген.[3]

На початку 1863 року Ернст Леопольд відмовився від пропонованої йому корони Грецького королівства.[4] Зрештою, цей трон посів данський принц Георг. У тому ж році Марія завагітніла та народила доньку. Всього у подружжя було двоє дітей:

Померла Марія наступного дня після свого 65-го дня народження у Вальдляйнінгені. Чоловік пережив її на чотири роки.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Баден-Дурлахський
 
 
Амалія Нассау-Діц
 
 
Людвіг Генріх Ґейєр
 
Максиміліана фон Шпонек
 
Густав III
 
 
Софія Магдалена Данська
 
 
Карл Людвіг Баденський
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
Луїза Кароліна Ґейєр
 
 
 
 
 
 
Густав IV Адольф
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Cockfield, Jamie H, White Crow, Praeger, 2002, — стор. 9 ISBN 0-275-97778-1
  2. Édouard Driault et Michel Lhéritier, Histoire diplomatique de la Grèce de 1821 à nos jours. Tome III, Paris, PUF, 1926, стор. 48.
  3. Офіційний сайт замку Вальдляйнінген [1] (нім.)
  4. Friedrich Oswald: Leiningen, Ernst zu. In: Neue Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Berlin 1985, ISBN 3-428-00195-8, стор. 146 [2] (нім.)

ПосиланняРедагувати