Леопольд (Великий Герцог Баденський)

Леопольд I Фрідріх (нім. Leopold I. Friedrich von Baden; 29 серпня 1790 — 24 квітня 1852) — 4-й великий герцог Баденський в 18301852 роках.

Леопольд
нім. Leopold von Baden
Leopold, Grand Duke of Baden.PNG
Народився 29 серпня 1790(1790-08-29)[1][2]
Карлсруе, Margraviate of Badend, Священна Римська імперія[1]
Помер 24 квітня 1852(1852-04-24)[1][2] (61 рік)
Карлсруе, Німецький союз[1]
Поховання Grabkapelled
Країна Німеччина
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Військове звання генерал
Конфесія лютеранство
Рід Церінгени
Батько Карл-Фрідріх (великий герцог Баденський)
Мати Louise Caroline of Hochbergd
Брати, сестри Amalia of Badend, Prince William of Badend, Карл Людвіг Баденський, Людвіг I (великий герцог Баденський), Friedrich of Badend і Maximilian of Badend
У шлюбі з Софія Шведська
Діти Александріна Баденська, Фрідріх I (Великий Герцог Баденський), Prince Wilhelm of Badend, Ольга Федорівна (велика княгиня), Марія Баденська, Prince Karl of Badend, Ludwig Prinz von Badend[2] і Людвіг II (Великий Герцог Баденський)[2]
Нагороди
орден Андрія Первозванного
Coat of Arms of the Grand Duchy of Baden 1877-1918.svg

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Церінгенів. Старший син Карла Фрідріха, великого герцога Баденського, і його морганатичної дружини Луїзи Кароліни Гаєр фон Гаєрсберг. Народився 1790 року в Карлсруе. При народженні отримав титул барона, згодом став графом Хохберг. Здобув гарну домашню освіту. 1809 року поступив до Гайдельберзького університету, де вивчав політологію й економіку. У листопаді 1813 року після долучення Бадену до Шостої антифранцузької коаліції брав участь у війні проти Франції до 1814 року, отримавши звання генерал-майора.

Леопольд вирішив зробити кар'єру у французькій армії. Але, починаючи з 1817 року, виникла загроза, що чоловіча лінія правлячої династії Бадена, що йшла від першої дружини великого герцога Карла Фрідріха, вимре. До 1818 року їх залишилося тільки двоє: правлячий великий герцог Карл і курпринц Людвіг, що не мав законних дітей. Династія виявилася перед проблемою спадкування трону. До того ж існувала угода про спадкування Бадену династією Віттельсбахів, в разі припинення чоловічої лінії Церінгенів. Щоб врятувати династію, великий герцог Карл в 1817 році видав династичний закон, яким надав Леопольдові, його рідним братам і сестрам титули принців і принцес Баденських. 1819 року було визнано права на трон Леопольда. Того ж року пошлюбив доньку колишнього короля Швеції.

1830 року після смерті великого герцога Людвіга I стає новим правителем Бадену. Своєю резиденцією обрав м.Баден-Баден, де з 1843 року став активно розбудовувати палацовий комплекс.

У внутрішній політиці намагався впроваджувати помірні реформи, не зачіпаючи основ абсолютизму. Це зрештою призвело до утворення ліберальної та радикальної опозиції. Приводом стала лютнева революція 1848 року у Франції. Зрештою великий герцог разом з родиною вимушений був втікати до Кобленца, під захист Пруссії. 1849 року війська останньої придушили Баденську революцію.

Після повернення Леопольд постійно хворів, передавши керування урядом другому синові Фрідріхові. Помер 1852 року в Карлсруе. Йому спадкував старший син Людвіг II.

РодинаРедагувати

Дружина — Софія, донька Густава IV Адольфа Гольштейн-Готторпа

Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Klaus Gerteis: Leopold. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 14, Duncker & Humblot, Berlin 1985, ISBN 3-428-00195-8, S. 271
  • Huberty, Michel; Giraud, Alain; Magdelaine, F.; B. (1991). L'Allemagne Dynastique, Tome VI. France: Laballery. pp. 108, 113—114, 120—121, 141—142. ISBN 2-901138-06-3.