Фрідріх II (Великий Герцог Баденський)

Фрідріх II (нім. Friedrich II.; 9 липня 1857 — 9 серпня 1928) — останній великий герцог Баденський в 19071918 роках.

Фрідріх II
нім. Friedrich Wilhelm Ludwig Leopold August von Baden
II. Frigyes badeni nagyherceg.jpg
Народився 9 липня 1857(1857-07-09)[1]
Карлсруе, Велике герцогство Баден
Помер 9 серпня 1928(1928-08-09) (71 рік) або серпень 1928 (71 рік)
Баденвайлер, Баденська республікаd
Поховання Grabkapelled
Країна Flag of the Grand Duchy of Baden (1855–1891).svg Велике герцогство Баден
Діяльність монарх
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Боннський університет
Титул Великий герцог
Посада регент
Військове звання генерал-полковник
Рід Церінгени
Батько Фрідріх I (Великий Герцог Баденський)[1]
Мати Луїза Прусська[1]
Брати, сестри Вікторія Баденська і Lodewijk Willem van Badend
У шлюбі з Хільда Люксембурзька
Нагороди
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дома Гогенцоллернів
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Людвіга Гессенського
Орден Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Святого Губерта
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Генріха Лева
Орден Вендської корони
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Рутової корони
Орден дому Ліппе
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Ювілейний хрест
Орден Серафимів
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Кароля I
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Орден Слона
Королівський Вікторіанський орден Ord.Lion.Nassau.jpg
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Святого Андрія Первозванного
Coat of Arms of the Grand Duchy of Baden 1877-1918.svg

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Церінгенів. Старший син Фрідріха I, великого герцога Баденського, і Луїзи Гогенцоллерн. Народився 1857 року в Карлсруе.

Навчався у наставника, і не мав контактів зі своїми однолітками. Щоб включити його в цей контакт, він був відправлений вчитися до гімназії Великого герцога Фрідріха в Карлсруе з 11 іншими студентами. Фрідріх був дуже сором'язливим і мало цікавився предметами, які йому викладали. У 1875 році він залишив навчання, вступив на військову службу в перший Лейб-гренадерський Баденський полк № 109 в Карлсруе в званні лейтенанта. Водночас оголошується курпринцем та членом першої палати баденського ландтагу. Особисто відвідував його засідання в 1875—1876 та 1903—1906 роках.

Після подорожі до Риму і на Сицилію, яке він здійснив у 1875 році, продовжив навчання в Гайдельберзькому університеті, де вивчав суспільно-політичні і юридичні науки, а також історію. Потім навчався в Боннському університеті, де він був однокурсником свого курпринца Вільгельма. У 1878—1879 роках Фрідріх навчався у Фрайбурзькому університеті. Проте навчання зводилося лише до відвідування лекцій.

1880 року поступив на службу до Першого гвардійського полку в Потсдамі. З листопада 1881 року до жовтня 1882 року виконував обов'язки регента під час хвороби його батька на тиф. 1885 року пошлюбив представницю Нассауського дому. В тому ж році переведено до Баденського піхотного полку № 113. 1889 року стає полковником. У 1891—1893 роках служив в Берліні, отримавши званння генерал-лейтенант. 1897 року переведено до Фрайбургу. Невдовзі у званні генерала піхоти очолює VIII армійський корпус в Кобленці.

1902 року звільнився з армії у званні генерал-полковника з рангом генерал-фельдмаршала. 1907 року після смерті батька успадкував трон. Продовжував ліберальну політику свого попередника. Під час його правління була заснована Вища школа Маннгейма, з якої 1908 року утворився університет Маннгейму. 1909 року розширено крило художньої галереї в Карлсруе, що було заплановано його батьком і яке було присвячено творам Ганса Томи.

З початком революції в Німеччині 1918 року після кволої спроби чинити збройний спротив зрікся трону. В подальшому подорожував власними замками. З 1920 року мешкав у Фрайбурзі. Протягом наступних років майже осліп і їздив на лікування в Баден-Баден і Баденвайлер. 1927 року всиновив свого небожа Бертольда (сина Максиміліана Баденського), щоб зберегти власне майно Баденського дому. Помер колишній великий герцог 1928 року.

НагородиРедагувати

Німецька імперіяРедагувати

Велике герцогство БаденРедагувати

Королівство ПруссіяРедагувати

Інші країниРедагувати

Австро-УгорщинаРедагувати

Шведсько-норвезька уніяРедагувати

Королівство ІталіяРедагувати

Королівство РумуніяРедагувати

Інші країниРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Leonhard Müller: Friedrich II. Großherzog von Baden. 1857—1928. In: Gerhard Thaddey/Joachim Fischer (Hrsg.): Lebensbilder aus Baden-Württemberg, 20, 2001, S. [341]–366.
  • Uwe A. Oster: Die Großherzöge von Baden (1806—1918)., Friedrich Pustet, Regensburg 2007, ISBN 978-3-7917-2084-5.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage