Мадяри́зм[1] (від угор. magyar — «угорський»), рідко гунгари́зм[2] (від лат. Hungarus — «угорський»), угризм — слово або вислів, запозичені з угорської мови або утворені під її впливом. До європейських мов мадяризми починають проникати з IX ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії. У давньоруській мові слова угорського походження письмово засвідчені з X ст.

В українській мові ред.

Угорці з'явилися на території України у 884898 рр., але з того часу мадяризми в українській мові не збереглися. Коли ж угорці оселилися на теперішній своїй території в Паннонії (896) і згодом захопили землі на південь від Карпат, впродовж наступних століть (здебільшого в XVI ст.) чимало угорських слів потрапило до мови українців Закарпаття, що тривалий час було відоме під назвою «Угорська Русь».

Окремі мадяризми поширилися на деякі інші діалекти української мови, а також в літературну мову, наприклад, ґазда (закарп. з XIII ст.); барда, бартка, балта (XIII-XIV ст.), леґінь, ґанч, ґанджа, чижми (чоботи), пугар (XVI ст.); львівське батяр (XVIII ст.). Деякі з них могли бути запозичені літературною мовою нещодавно і незалежно від закарпатських діалектів, наприклад, гусар (закарпат. з XV ст.), чардаги, паприка, гайдук (XIX ст.), гуляш.

Величезна більшість мадяризмів, однак, не вийшла за межі закарпатських, переважно півд.-західних, діалектів, наприклад, марга (майно, худоба), арсаґ (держава і державний шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга («ніколи»; не пізніше XIII ст.); баршун («оксамит»; XIV ст.); келчих («харч», «кошти»; XV ст.); ґарадичі («східці»; XVI ст.); прийш («виноробний прес»; XVII ст.); ґалиба («безладдя», «скандал»; XVIII ст.); крумплі («картопля», XIX ст.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.

Приклади найтиповіших запозичень з угорської мови ред.

  • Банувати[2] < ban («шкодувати», «каятись»)
  • Бартка < bard
  • Батяр < betyár
  • Бекеша < bekes
  • Бербениця < berbence
  • Бунда («вид верхнього одягу») < bunda
  • Габа («хвиля») < hab[2]
  • Гайдук < hajdu (множина hajduk)
  • Гусар < huszar < серб. husar < грец. χονσάριος («грабіжник», «розбійник»)
  • Гуляш < gulyás
  • Ґазда < gazda, слов'янського походження — від gospoda
  • Ґандж < gancs
  • Дараба («пліт») < darab («шматок», «частина»), слов'янського походження — пор. укр. дрібний, дрібок
  • Дженджеруха («франтиха, чепуруха»), дженджуристий («кокетливий, легковажний») < gyöngysor («нитка перлового намиста»)
  • Кантар («вуздечка») < kantár
  • Капці < kapca < слов. kopytьca
  • Куліш < köles («просо»)
  • Кучма < kucsma sapka (за однією з версій, ймовірніше слово питомо українське, а угорське саме є запозиченням)
  • Лаба («ніжка», «лапа») < láb (але більш ймовірна версія запозичення зі західнослов'янських мов)
  • Леґінь < legény
  • Лечо < lecsó
  • Марга («худоба») < marha, яке має германське походження. На українському ґрунті від нього утворилося похідне слово «маржина»
  • Ментик < mente
  • Паприка
  • Пугар («келих») < pohárрадше угорська мова запозичила зі словʼянських, бо таке чи одноклреневе слово є в більшості західно-словʼянських і в південно-словʼянських мов, так що угорці запозичили його, коли прийшли в Європу.
  • Торлаш («потужний льодохід з повіддю») < torlasz
  • Філер < fillér
  • Хосен («користь») < haszon
  • Хутір < hutor, яке є запозиченням з германських мов — пор. давн.в-нім. huntari і дав.-шв. hundari
  • Чардаш
  • Чота < czata < серб. чета
  • Чуга
  • Шабля < szablya

Слово гачі теж іноді вважають мадяризмом[2], але скоріш за все, воно має питомо слов'янське походження (від прасл. *gatjě), а угор. gatya запозичене з праслов'янської[3]. На користь цієї думки можна навести фін. kaatio («стегно», «холоша»), ест. kaats («стегно бика», «шаровари»), запозичені в І тис. н. е. з праслов'янської мови (кривичівського діалекту), у яких зберігається непалаталізоване t[4][5].

В інших мовах ред.

Чимало мадяризмів і в польській мові: batiar, ciżma, czako, czardasz, giermek тощо. У більшості мов світу мадяризмів небагато, вони позначають там елементи традиційної угорської культури (чардаш), страви (гуляш, лечо), деякі військові терміни (гайдук, гусар, ментик, шабля), одягу (бекеша).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Мадяризм // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б в г Єлизавета Барань. Лексичні гунгаризми у творах українських письменників Закарпаття (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. В. Б. Крысько. Заметки о древненовгородском диалекте. — Вопросы языкознания. — М. : Наука, 1994.
  5. М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.

Джерела ред.