Оксамит

Оксамитовий каптан

Оксами́т (давньорус. аксамитъ, оксамитъ < дав.-гр. ἑξάμιτον)^[1], рідше ба́рхат^[2] (нім. Barchent)^[3] — тканина з натурального шовку або хімічного волокна з густим розрізним ворсом на лицьовому боці. Довжина ворсу — звичайно 1—2 мм.

Основа оксамиту, як правило, бавовняна. Оксамит використовують для пошиття одягу, для оздоблення та з декоративною метою.

КласифікаціяРедагувати

Плюш — осно́вний оксамит з високим ворсом (2,2 мм). Ворс формують нитки основи.
Вельвет — утоковий оксамит, або напівоксамит. Ворс утворюють нитки утоку.

У світіРедагувати

Оксамит — одна з найдавніших тканин — походить з Індії, був поширений у Китаї, з Середньовіччя — у Західній Європі, зокрема вироблявся у Італії.

В Україні оксамит відомий з часів Київської Русі, тканини з цього матеріалу згадуються у «Слові о полку Ігоревім»:

«

...помчали красні дівки половецькі, а з ними злато, і паволоки, і дорогі оксамити...

Оригінальний текст (давньоруська)

...помчаша красныя дѣвкы половецкыя, а съ ними злато, и паволокы, и драгыя оксамиты...

»

ПриміткиРедагувати

↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Бархат // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.

Джерела та літератураРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оксамит

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., К., 1982, стор. 516

ПосиланняРедагувати

Оксамит // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1199-1200. — 1000 екз.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[2] Бархат // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.

[1]

[2]

[3]