Оксамит
Оксами́т[1] (дав.-рус. аксамитъ, оксамитъ < дав.-гр. ἑξάμιτον)[2], рідше ба́рхат[3] (нім. Barchent)[4] — тканина з натурального шовку або хімічного волокна з густим розрізним ворсом на лицьовому боці. Довжина ворсу — звичайно 1—2 мм.
Оксамитовий каптан
Основа оксамиту, як правило, бавовняна. Оксамит використовують для пошиття одягу, для оздоблення та з декоративною метою.
КласифікаціяРедагувати
У світіРедагувати
Оксамит — одна з найдавніших тканин — походить з Індії, був поширений у Китаї, з Середньовіччя — у Західній Європі, зокрема вироблявся у Італії.
В Україні оксамит відомий з часів Київської Русі, тканини з цього матеріалу згадуються у «Слові о полку Ігоревім»:
 |
...помчали красні дівки половецькі, а з ними злато, і паволоки, і дорогі оксамити...
Оригінальний текст (давньоруська) ...помчаша красныя дѣвкы половецкыя, а съ ними злато, и паволокы, и драгыя оксамиты... |
 |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Оксамит // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Бархат // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Джерела та літератураРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оксамит |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., К., 1982, стор. 516
ПосиланняРедагувати
- Оксамит // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1199-1200. — 1000 екз.