Куліш (страва)

страва білоруської та української кухонь

Кулі́ш, кулеба[1][2] — страва білоруської та української кухонь:

  • у білоруській кухні — каша з борошна із салом;
  • в українській кухні — пшоняна страва на м'ясній юшці або на воді, яку затирають салом із цибулею і часником.[3][4]
Куліш
Походження Україна і  Білорусь
Необхідні компонентиборошно, вода, кухонна сіль, сало, цибуля і A. sativum

Куліш за способом приготування схожий на крупник, але готується переважно з пшона. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Готували його і чумаки в далекій дорозі. Звідси й інша його назва — польова каша.[5]

Історична довідка

ред.

Козаки щодня варили куліш під час військових походів. Після ліквідації Запорізького козацтва козаки розселилися на широкій території України, Росії. Рецепти козацької кухні передавалися з покоління в покоління, видозмінювалися, і сьогодні існує безліч варіантів приготування кулешу.[6]

Промите пшоно засипали в казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним куліш був із салом, шматком м'яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш уважався тоді, коли пшоно розварювалося повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.

У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.[джерело?]

Росіянин Петро Федоров у своїй книзі «Соловки» (1889) так описує куліш у білорусів Могильовської губернії: «Куліш»: у кип'ячену воду повільно сиплеться пшеничне борошно (у бідняків — з домішками ячмінного), поки не вийде досить густа маса, в яку кладуть нарізане на дрібні шматочки сало, шматок свинини чи ковбасу.[7]

Вимоги до якості кулешів

ред.
  • Бульйон трохи каламутний.
  • Часточки жиру на поверхні жовтого кольору.
  • Овочі, гриби, печінка нарізані кубиками.
  • Пшоно розварене.
  • Консистенція продуктів м'яка.
  • Смак і запах відповідають тим продуктам, що входять до складу кулешу.[джерело?]

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М. Й. Барановський, Д. М. Володарська та ін.; Упоряд. Д. М. Володарська. — К.: Техніка, 1980. — 367с.
  • Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. — Донецк: ПКФ «БАО», 2000. — 352с. (рос.)
  • Доцяк В. С. Українська кухня: Технологія приготування страв. — К.: Вища шк., 1995. — 550 с.
  • Кіросір Л. М., Титаренко В. П. Традиційні українські страви. — Полтава: ПДПУ, 1999. — 120с.

Примітки

ред.
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво «Перун»
  2. УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ З КУХОВАРСТВА Й ХАРЧУВАННЯ
  3. Куліш [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія
  4. Похлёбкин В. В. Кулеш // [1] — М. : Эксмо, 2015. — С. 173. Архівовано з джерела 9 лютого 2021
  5. Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Київ — Львів, 1913 р.— С. 179.
  6. Рецепт кулішу. gaydamaki.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
  7. Федоров, П. Ф. Соловки. — Крондштадт: [Тип. «Крондштадского вестника"], 1889. — С. 266.

Посилання

ред.