Відкрити головне меню

Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому

Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому — двосерійний художній телефільм, знятий фірмою-студією «Катран» («Фініст-банк») за участю «Одеської кіностудії» за мотивами роману А. Дюма «Віконт де Бражелон, або Десять років по тому».

Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по томуPicto infobox cinema.png
Тайна королевы Анны, или Мушкетёры тридцать лет спустя
225px
Жанр Пригодницький фільм
фільм плаща і шпаги
Режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич
На основі Три мушкетери і Віконт де Бражелон, або Десять років потому
У головних
ролях
Михайло Боярський
Веніамін Смєхов
Валентин Смирнитський
Ігор Старигін
Аліса Фрейндліх
Композитор Дунаєвський Максим Ісаакович
Музика Леонід Дербеньов
Кінокомпанія Фірма-студія «Катран» («Фініст-банк») за участю « Одеської кіностудії»
Тривалість 158 хв. (дві серії по 79 хв.)
Мова російська
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Рік 1993
IMDb ID 0149244
Попередній Мушкетери двадцять років потому
Наступний Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні

Зйомки фільму проходили в Таллінні, Ленінграді, Одесі і пустелі Каракуми (фінальна сцена фільму, в якій головні герої їдуть на верблюдах в Африку) і велися паралельно зі зйомками фільму «Мушкетери двадцять років по тому».[1] Зйомки були закінчені восени 1991 року (остання сцена знімалася в пустелі Каракуми). Озвучення та монтаж повністю завершились у 1993 році (через рік після виходу картини «Мушкетери двадцять років по тому»).

СюжетРедагувати

Третій фільм трилогії про мушкетерів. Багато років перед тим Д'Артаньян з провінції Гасконь познайомився з трьома мушкетерами — Атосом, Портосом і Арамісом, і вони стали нерозлучними друзями. Минуло двадцять років і друзі зустрілися знову. Минуло ще десять років. Багато чого змінилося відтоді, як Д'артаньян вперше опинився в Парижі.

У першій серії фільму король Англії Карл II прибув до короля Франції Людовіка XIV і попросив його допомогти знову утвердитися на англійському престолі. Для цього достатньо всього лише двісті солдатів з числа дворян-добровольців і мільйон золотом. Людовик під впливом кардинала Мазаріні відмовляє Карлу II. Тоді на допомогу поваленому англійському королю приходить Д'артаньян, який за сприяння Портоса захоплює в полон суперника Карла — генерала Монка. У той же час Атос ухитряється дістати необхідний Карлу мільйон золотом, заповіданий йому для цієї мети покійним Карлом I. Король Карл II, зійшовши знову на англійський трон, щедро нагороджує друзів-мушкетерів.

У другій серії на перший план виходить Араміс. Тепер він вже не простий абат. Колишній мушкетер став генералом Ордена єзуїтів і, крім того, є єпископом Ванським. Араміс затіває змову проти короля Людовіка і втягує в нього сина Атоса — Рауля. План єпископа Ванського підступний: він дізнається про те, що у Людовика є брат-близнюк, якого таємно ув'язнили у Венсенському замку і вирішує зробити підміну — в'язня з підземель посадити на трон, а короля відправити до в'язниці. Однак змова Араміса зазнає краху, але змовникам вдалося уникнути покарання, оскільки кардинал Мазаріні зробив свій хід.

В роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПісніРедагувати

  • «Я спокійний», виконує Ігор Наджиєв;
  • «Ангел-хранитель», виконують: Ігор Наджиєв (первісна версія 1991 року), Михайло Боярський (відновлена версія 2008 року);
  • «Пісенька про брехню», виконують: Ігор Наджиєв (первісна версія 1991 року), Михайло Боярський (відновлена версія 2008 року);
  • «Ах, королі!», виконують: Ігор Наджиєв (первісна версія 1991 року), Дмитро Харатьян (відновлена версія 2008 року);
  • «Надійся на Бога», виконують: Ігор Наджиєв (первісна версія 1991 року), Михайло Боярський (відновлена версія 2008 року).

Місця зйомокРедагувати

  • Зйомки фільму проходили в Таллінні, ЛенінградіОдесі, Виборзі, Ялті, Петергофі, пустелі Каракуми.[2]
  • «Зустріч Луїзи де Лавальєр і Віконта де Бражелона» (1-ша серія) — натурні зйомки в Петергофському парку.
  • «Карл II в Блуа», «Людовік XIV у покоях кардинала Мазаріні», «Атос і віконт де Бражелон в покоях Карла II» — інтер'єри Санкт-Петербурзького Будинку вчених
  • «Побачення Карла II і Людовика XIV в Блуа», «Кабінет Атоса», «Араміс і віконт де Бражелон викрадають Людовик XIV» — інтер'єри Одеського Будинку вчених
  • Натурні сцени «Замок Атоса» — Замок Вазалемма на півночі Естонії.[3]
  • Павільйон «Ермітаж» в ансамблі Нижнього парку в Петергофі — «д'артаньян в гостях у Портоса» (1-я серія)
  • Сцени в «Ньюкаслському замку», де розташувався табір генерала Монка (1-ша серія) знімалися частково в Цистеріанському монастирі-замку Падізе на північному заході Естонії, частково в Монастирі Святої Брігітти в Таллінні, а частково в Білгород-Дністровській фортеці.
  • В інтер'єрах Одеського національного академічного театру опери та балету відзнято «інтер'єри Лувру» у другій серії фільму, зокрема сцена зустрічі Людовика XIV зі своїм братом-близнюком.
  • Виборзький замок — натурні зйомки «Венсенської в'язниці» (2-я серія).
  • У Ялті знімалися сцени «На кораблі».
  • В оранжереї Таврійського саду в Санкт-Петербурзі знімалися сцени: «Зустріч Людовика XIV і Луїзи де Лавальєр» і «Зустріч віконта де Бражелона і Араміса» у другій серії фільму.[4]
  • Фінальна сцена фільму, де мушкетери їдуть на верблюдах в Африку — знімалася в пустелі Каракуми.

ФактиРедагувати

  • Сюжет фільму відрізняється від книги Александра Дюма («Десять років по тому»): в кінці герої не гинуть, а вирушають на війну в Африку. Всупереч не лише книзі, але й історії, Мазаріні, показаний на початку фільму тяжко хворим, не вмирає. Крім того, за книгою Портос не брав участь в експедиції в Англію, зате брав участь у змові проти Людовіка, в той час як Рауль поїхав до Африки (де і загинув), але у змові проти короля не брав.
  • Телебачення не фінансувало зйомки фільму, і режисер відкрив нічний валютний бар (один з перших в Москві) зі стриптизом, фінансуючи зйомки на зароблені гроші.
  • У 2008 році повністю відреставрована версія фільму була випущена на DVD. Спеціально для цього випуску Михайло Боярський і Дмитро Харатьян переспівали пісні, які спочатку виконував Ігор Наджиєв.
  • До цього фільму, як і до фільму «Мушкетери двадцять років по тому», спочатку музику повинен був писати Олександр Градський[5].

ПриміткиРедагувати