Харатьян Дмитро Вадимович
Дмитро Вадимович Харатьян (рос. Дми́трий Вади́мович Харатья́н; нар. 21 січня 1960, Алмалик, Узбецька РСР) — радянський і російський актор, телеведучий, кінопродюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2000), народний артист Російської Федерації (2008).
Харатьян Дмитро Вадимович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Дмитрий Вадимович Харатьян | ||||
Ім'я при народженні | рос. Дмитрий Вадимович Харатьян | |||
Народився | 21 січня 1960 (64 роки) Алмалик, СРСР | |||
Громадянство | Росія СРСР | |||
Діяльність | актор, співак, ведучий, гітарист, кінопродюсер, телеведучий, кінорежисер | |||
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1982) | |||
Роки діяльності | 1976 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Майко Марина Володимирівна | |||
IMDb | nm0451422 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Харатьян Дмитро Вадимович у Вікісховищі | ||||
Підтримує путінський режим та війну Росії проти України[1], у березні 2014 року підписав заяву російських діячів культури на підтримку дій Путіна в Україні та Криму. Фігурант центру бази «Миротворець»[2][3]. Занесений до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України[4], персона нон-грата в інших країнах[5]. Неодноразово відвідував та перебував на території окупованого Криму[3].
Життєпис
ред.Народився 21 січня 1960 в родині викладача. Закінчив театральне училище ім. М. Щепкіна (1982).
Знявся в телесеріалах «Гардемарини, вперед!», «Віват, гардемарини!», «Гардемарини—III» (Альоша Корсак), «Королева Марго» (1995, граф де ля Моль).
Фільмографія
ред.Грав в українських фільмах:
- «Фотографії на стіні» (1978, т/ф, 2 с),
- «Школа» (1981),
- «Водій автобуса» (1983, молодий офіцер)
- «Зелений фургон» (1983, т/ф, 2 с, Володя Патрикеєв),
- «На вістрі меча» (1986)
- «Випробувачі» (1987, т/ф, Мишко; реж. О. Бійма)
- «І чорт з нами» (1991),
- «Чорний квадрат» (1992),
- «Серця трьох» (1992),
- «Серця трьох — 2» (1993, Парсонс),
- «Тарганячі перегони» (1993, Саша),
- «Атлантида» (2002),
- «Аврора» (2006, Микола Астахов).
- «Інфант» (2006, Андрій Міклашевський)
Як «Актор року» (1989, 1990, 1991, 1992) занесений до книги рекордів Гіннеса[джерело?].
Громадська позиція
ред.У березні 2014 року підписав листа на підтримку окупаційної політики Путіна та російської війни проти України[6]. Неодноразово відвідував територію окупованого Криму та знімав репортажі. На підставі подання Служби безпеки України та на виконання вимог законодавства України щодо захисту інформаційного телерадіопростору, включений Міністерством культури України до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.[7]
Фігурант бази даних громадської ініціативи «Центр „Миротворець“» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи порядок перетину державного кордону України.[8]
У 2021 році прокуратура АР Крим та міста Севастополя відкрила кримінальне провадження за протиправні дії, які кваліфіковано за ч. 2 ст. 332-1 КК України, досудове розслідування буде здійснюватися СУ ГУ СБУ в АР Крим за фактом незаконного в'їзду/виїзду росіян на окупований півострів[9].
У 2022 році виступав у марафоні «Za Россию» на підтримку російського вторгнення в Україну[1][10].
У червні 2022 відвідав окуповану Макіївку на підтримку російських військових.[11]
Санкції
ред.7 січня 2023 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України за «роль у російській пропаганді».[12][13]
19 липня 2023 року Харатьян був доданий до санкційного списку Канади.[14]
Раніше Латвія, за підтримку нападу на Україну, заборонила Харатьяну в'їзд у країну на невизначений термін як особі, що «підтримує кремлівський режим».[15]
Примітки
ред.- ↑ а б Карпенко, Макс (11 травня 2022). Лідер топа – Серьга. Скільки російські зірки заробили на концертах Za Россию. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Харатьян Дмитрий Вадимович / Харатьян Дмитро Вадимович / Haratyan Dmitrij Vadimovich «МИРОТВОРЕЦЬ».
- ↑ а б Гардемарин Харатьян за свої гріхи потрапив в "Чистилище" Миротворця " — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 4 травня 2017. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ Міністерство культури та інформаційної політики України (26 листопада 2022). Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. mkip.gov.ua.
- ↑ mediabum.info (3 червня 2022). Дюжев, Долина, Харатьян: Латвія розширила "чорний список". MediaBum (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 січня 2023. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента щодо України та Криму»], сайт міністерства культури РФ, 11.03.2014 (вебархів) (рос.)
- ↑ Згідно із Законом «Про захист інформаційного телерадіопростору» доповнено перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці України [Архівовано 2017-05-05 у Wayback Machine.], сайт Міністерства культури України, 24.12.2015.
- ↑ Харатьян Дмитро Вадимович // «Миротворець»
- ↑ Ірина Сітнікова (22.03.2021). Україна порушила справу щодо 23 артистів РФ, які виступали в окупованому Криму. Серед фігурантів ㅡ Лепс, Білан та інші. hromadske.ua.
- ↑ В «Лужниках» начался митинг-концерт в поддержку войны с Украиной. Организаторы обещали собрать на него 200 тысяч человек. Meduza (рос.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Дмитро Харатьян дав концерт у Макіївці. uainfo.org. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ ХАРАТЬЯН Дмитро Вадимович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-09 у Wayback Machine.]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (2 серпня 2023). Canada Gazette, Part 2, Volume 157, Number 16: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Дюжев, Долина, Харатьян... Латвия расширила "черный список". Бублик (рос.). Процитовано 9 квітня 2023.
Посилання
ред.- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.815—816;
- Федор Раззаков. Популярная энциклопедия звезд. На пике славы и скандала. М., 2000. — С.571-575;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.363-369.
- Дмитрий Харатьян — интервью
- Дмитрий Харатьян на сайте www.peoples.ru
- Дмитрий Харатьян — статья «Если исчезнет девочка…» (на съемках фильма «А я люблю женатого»)
- Интервью Дмитрия Харатьяна на радио «Эхо Москвы»
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |