Венсенський замок
Венсенський замок (фр. Château de Vincennes) — замок в околицях Парижа. Збудований для королів Франції в XIV — XVII століттях у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, нині — передмістя Парижа.
| Венсенський замок | |
|---|---|
| |
| 48°50′34″ пн. ш. 2°26′09″ сх. д. / 48.842777777778° пн. ш. 2.4358333333333° сх. д. | |
| Країна |  Франція[1][2]  |
| Розташування | Венсенн[1][2] |
| Тип | замок і шато[1][2] |
| Дата заснування | 1340 |
| Адреса | avenue Carnotd, avenue des Minimesd, avenue du Général-de-Gaulled і avenue de Parisd |
  Венсенський замок Венсенський замок (Франція) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
ред.Близько 1150 на місці замку побудовано мисливський будинок для Людовика VII.
У XIII столітті маєток розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).
У XIV столітті тут одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіпп V Довгий та Карл IV.
У XIV столітті, за Філіппа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Близько 1410, вже за Карла VI, завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі — для майбутнього короля Генріха IV.
У XVII столітті архітектор Луї Лє Во вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони — один призначався для вдови королеви, інший — для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проєкт — Версаль — оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.
У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740) і організована в'язниця. У Венсені були ув'язнені звинувачений у шпигунстві Джон Ванбро, колишній суперінтендант фінансів Ніколя Фуке, скандально відомий Маркіз де Сад, філософ Дені Дідро та письменник Оноре Габріель Мірабо.
У 1804 тут страчено викраденого герцога Енгієнського.
У XX столітті в замку було страчено французами Мата Харі в 1917 і німцями — 30 мирних заручників в 1944.
Практична інформація
ред.До замку можна добратися паризьким метро, доїхавши до кінцевої станції лінії № 1, що називається Château de Vincennes.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б в archINFORM — 1994.
Посилання
ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]